05.07.2024
Що читати
Новинка
Чому скоюються злочини проти жінок під час війни? Що відбувається під час тривалих бойових дій, коли в суспільстві порушується демографічний баланс, а мільйони жінок і чоловіків стають самотніми? Багато чого траплялося на окупованих територіях і фронтах Другої світової війни: п’яний розгул і безладні статеві зв’язки, солдатські борделі, масові вбивства і групові зґвалтування. Після 1945 року деякий час здавалося, що людство здобуло жорстокий урок і подібні злочини більше ніколи не повторяться. Але настав рік 2022, найтрагічніший в післявоєнній європейській історії. Онуки тих, хто наприкінці Другої світової мародерствував, убивав і ґвалтував у Берліні, Будапешті, Відні та Кенігсберзі почали чинити те саме у Бучі, Маріуполі, Херсоні та іншіх українських містах.
Чому це сталося? Історія нічому не вчить народи, якщо безкарними залишаються злочини минулого. І злочини проти людяності, скоєні путінською Росією в Україні, ще один доказ тому. Саме цьому присвячена книжка американо-українського письменника й публіциста Рафаеля Гругмана.
Анастасія
19.05.2024
"І хоча сам Черчилль слушно підкреслював: "Вивчайте історію! Саме в історії заховані таємниці політичної прозорливості", — минуле нікого нічого не навчить, допоки архіви залишаються недоступними існують заборонені питання і теми".
Книга, про яку неможливо сказати "мені сподобалось", але варто зазначити, що вона змогла мене вразити, здивувати, відкрити завісу прихованого...
Автор цієї книги (журналіст та письменник українського походження) зміг торкнутися досить табуйованої теми й проаналізувати її з різних боків.
Жінки на війні. Жінки, які втрачали все, навіть себе, лише через те, що були жінками 💔
Книга розділена на 7 логічних частин з досить промовистими назвами: "Свої проти своїх", "Чужі проти своїх", "Чужі проти чужих"...
Кожна з частин несе в собі спогади очевидців та очевидиць подій, тих, хто зміг вижити в пеклі зіткнень і тих, чиї щоденники виявились більш живучими...
Читаючи про звірства червоноармійців та й не лише їх, я вбачала паралелі з сучасними Бучею, Ірпенем, Херсонщиною, Харківщиною, тими злочинами, які чинить зараз на нашій землі клята імперія зла, а потім дійшла до 7 частини й серце пропустило удар, бо всі ці кадри, історії я вже чула, я їх сучасниця і це знову й знову розривало на шматки...
Я щиро вважаю, що ця книга має бути прочитана, історії мають бути почуті, хай як важко і болісно, але це історія, а історію забувати не можна, інакше вона прийде нагадати про себе.
Я читаю досить багато нонфіку, але за останній рік це точно одна з неідеальних, але найважливіших прочитаних книг.
