Життя спочатку

Мені цю книгу продала обкладинка. Я ще навіть нічого не знала про неї, а вже захотіла. Потім зацікавила і анотація. Я люблю книги про американське післявоєнне суспільство. А це ще й класика новітньої Американської літератури. Проте мені не зайшло. Скоріше за те, що проблематика піднята у творі мені не тільки не близька, а ще й бісила. Дорослі люди які не виросли з юнацького максималізму і вірять, що от вони мега унікальні і не змогли знайти своє призначення через соціум який їх засмоктав. Читаючи я чітко зрозуміла від чого в вестернів періодично плавить кукуху в сторону нашого сасєда - від жиру. Занадто спокійне розмірене життя, погано впливає на орієнтири. і завжди здається, що оте за кордоном з чужим менталітетом і звичаями дуже класне, загадкове і там вже точно не доведеться сидіти в офісі за зарплату, а можна буде вершити долі. Френк та Ейпріл Вілери - середньостатистичне американське подружжя кінця 50-х початку 60-х років. Він офісний клерк, вона домогосподиня. Двоє дітей. Чарівний будиночок, машина і коктейлі по вечорах. Але їм хочеться іншого життя. Життя де робота приносить задоволення, де їх будуть помічати, де не буде нудних розмов про іпотеку і футбол, де можна буде під мартіні роздумувати про вічне. Але що робити коли ти думками десь далеко, а тіло жопою в реальному? Чи не доведе це до таких наслідків з яких вже не виправиш.

Річард Єйтс – американський автор, який не здобув комерційної слави за життя. Його роман «Життя спочатку» став відомим після екранізації, де головні ролі зіграли Кейт Вінслент та Леонардо Ді Капріо. У книзі описується маленький період життя подружньої американської пари 50-х років минулого століття. Він – Френк Вілер – ветеран Другої світової війни, 30-річний чоловік, який має жінку та двох дітей, працює у бізнес-центрі Нью-Йорка, як і тисячі клерків, робота йому знається «найнуднішою з тих, які можна собі уявити» та про яку і не слід згадувати під час дружніх бесід. Вона – Ейпріл – дипломована актриса, яка грає в аматорському театрі та розуміє, що публіка не задоволена виставою, також вона мама двох дітей, яких народила занадто рано, невчасно та незаплановано для себе, увесь вільний час порається над хатніми справами та зустрічає чоловіка з роботи. З цих описів головних герої роману випливає те, що вони обидва не задоволені тим, як склалося їх життя, нереалізовані мрії та очікування гнітять їх, і це частіше за все є причиною сварок. Саме тих нелогічних та позбавлених будь-якої поваги сварок, які закінчуються довгими і виснажливими мовчанками. Ейпріл вирішує, що потрібно почати життя з початку, а для цього переїхати до Європи, де вона могла б знайти секретарську високооплачувану роботу на уряд США, а чоловіку дати час на відпочинок та пошуки себе. Наче цей переїзд влаштовував обох, якби не сталась непередбачувана подія, що змінить їх життя. Мені дуже сподобалось як пише Річард Єйтс, влучні спостереження та гарні діалоги прикрашають роман, що мені часто не вистачає у сучасних авторів. Вдало в історію введені другорядні герої: сімейна пара - друзі Вілерів, знайома ріелторка з її глухуватим чоловіком та психічнохворим сином, колеги по роботі Френка Вілера.

Роман американського письменника написаний в 1961 році не втратив своєї актуальності й досі. Ця книга захоплює, зворушує і жахає одночасно, занурюючи читачів у внутрішні конфлікти героїв. Післявоєнні роки були епохою процвітання. Молоде покоління захопилося гонитвою за "американською мрією", отримуючи неабияке самовдоволення, а натомість ув'язнюючи себе в житті в якому більше нічим не захоплювалися, і нічим не переймалися, окрім своєї посередності. Френк і Ейпріл Вілери приємно вирізнялися серед інших молодих сімей. Вони мали все необхідне, що в ті часи вимагало суспільство, але жадали зберегти свою ідентичність. Вони прагнули не відмовлятися від "справжнього життя" в оточуючій їх "безнадійній порожнечі". Подружжя намагалося не втратити себе в рутині і шукало по-справжньому наповненого життя. Але в цій гонитві вони піддавалися емоційним гойдалкам та конфліктам. Іноді це було на грані зі здоровим глуздом і зрештою призвело до непоправних наслідків. В очікуванні здійснення заповітної мрії та свободи життя Вілерів стало яскравішим. Це був золотий час для подружжя, час без конфліктів і в повному взаєморозумінні. Але незапланована подія поставила питання йти за мрією чи обрати компроміс. Ось тут вони відкрилися зовсім по-іншому і почали грати в ігри один перед одним, вдало маніпулюючи, щоб досягти свого. Все це призвело до жахливої трагедії, тому що Френк і Ейпріл керувалися своїми примхами та егоїзмом. Книга емоційно важка, я не була готова до такого фіналу, який мене просто шокував. Але вона дуже влучна, сповнена філософськими роздумами. За міркуваннями, розмовами, мріями та спостереження можна побачити і сучасне суспільство і зрозуміти людську природу. Книга екранізована і завдяки цьому привернула більшу увагу до творчості автора.