Хороша пам’ять

Це збірка коротких оповідань від Марини Єщенко. Я не люблю читати книги на воєнну тематику, це важко.. Так вже склалось в рамках марафону 📖 Головні герої збірки оповідань "Хороша пам'ять" - українці та українки з різних куточків нашої Батьківщини. Вони непохитні і непереломні, не дивлячись на те, що їм довелось пережити. Вони пережили тяжкі травми, окупацію, переїзди, волонтерство, втрати. Вони все одно зберігають волю до життя, певний оптимізм, надію, віру, що все це завершиться. Опис реальних історій. Відчуття, що ти знов повертаєшся у 2022-й.. Те саме ділення життя на до і після... Короткі історії, сповнені глибини і драматизму. Я навіть знайшла про своє місто. Звісно все це читати важко морально, тема тригерна. Ти знов повертаєшся думками у ті події, коли все тільки починалось, все ще згадуєш..той страх. І водночас це розуміння того, що вже не буде, як було колись.. це шрами на все життя і хоч який шмат оптимізму вкорінювати і намагатись все бачити у світлих тонах, це все одно вже буде в нашій днк .. Стиль авторки легкий, якщо не брати до уваги зміст. Кожне оповідання це окрема розповідь, це чийсь біль, страждання, переживання, розлука, втрата, нереалізовані плани і мрії, вимушені дії і зміни в житті, нові реалії, безвихідь, бійцівський дух, жага до перемоги. З вірою, що колись так і буде. І цей кошмар залишиться в минулому, як страшний сон 😓

Збірка оповідань молодої української письменниці Марини Єщенко про найболючіше для кожного українця. Я не часто читаю коротку прозу, тим паче на таку важку тему, але було цікаво познайомитися з творчістю лауреатки безлічі літературних конкурсів. І я була приємно вражена стилем написання творів. Авторка змогла дуже реалістично зобразити героїв своїх оповідань. Вони говорили, думали, діяли, саме так, як і кожен українець після 24 лютого. Не було штучності, награності, неправдоподібності. Не зважаючи на всі жахіття вони зберігають найважливіше, оптимізм та волю до життя. Оповідання невеличкі, деякі на 2-3 сторінки. Іноді мені цього не вистачало. Хотілось би трохи більше, щоб зрозуміти сенс, який в них вклала авторка. Але це нормально, зазвичай в збірках тільки частина оповідань стає улюбленими. Так сталося і цього разу, деякі мені сподобалися, а деякі я не зрозуміла. Не з кожною думкою авторки я згодна, дещо викликало в мені супротив. І це пов'язано з тим, що ми всі змінилися за два роки. І те як почував себе кожен українець на початку не порівняти з тим, що відчуває наразі. Страх, відчай, безпорадність змінили зовсім інші емоції... Отже, збірка оповідань "Хороша пам'ять" чудово ілюструє почуття та вчинки українців саме на початку повномасштабного вторгнення. Це гарний приклад якісної, сучасної, української літератури.