Шлюб протилежностей

"Шлюб протилежностей" - багатогранна книга. вона і про шлюб, відмінний від того, яким ми його знаємо в сучасному світі. шлюб за домовленістю, а не від безтямного кохання. шлюб між абсолютно різними людьми у віці, соціальному статусі і минулому. це книга про видатного художника, Каміля Піссарро, яка на відміну від багатьох інших книг фокусується не лише на ньому самому, а і на історії його сім'ї, їх виборів і життєвих штормів, що передували його появі. а ще ця книга про євреїв, які оселилися на Карибських островах в пошуках свободи під данським правлінням. про їх стрій життя, дань традиціям, вірування і ставлення до життя. все розпочинається з розповіді про життя маленької Рашель Пом'є. вона бунтівниця, а тому не ладнає з матір'ю і любить батька, що вчить її комерції попри традиції. вона єдина донька, а значить, у її батька не було би спадкоємця, якби одного дня він не знайшов доньці ідеальну пару - овдовілого партнера по бізнесу, що майже втричі старший за Рашель, має трьох дітей і досі безтямно кохає померлу дружину. Рашель погоджується вийти за нього, народжує йому трьох дітей, проте в серці і досі виношує мрію про омріяне життя в Парижі, дорога куди її закрита через цей шлюб. проте скориться вона чи ні такій долі, ви дізнаєтесь з цієї захопливої книги.

Як часто ми живимо в полоні стереотипів, нав’язаних нам суспільством: не можна робити цього; не слід розмовляти з цією людиною; треба вчити і робити ось це, а не інше. Навіть зараз люди з подивом дивляться на тих, хто осмілюється виходити за межі цих стереотипів, а що вже казати про ХІХ ст., коли тих стереотипів було ще більше, а свобода каралася тривалим загальним осудом. Сент-Томас – маленький острівець загублений у великих водах Карибського моря, що впродовж ХІХ ст. перебував під юрисдикцією датчан. Населення острова поділялося на два типи: приїжджі білі вільні вихідці з усього світу і африканці-раби. Їхнє житті строго розділене, але завжди є місце коханню. Юна Рашель Пом’є з дитинства виховувалася у сім’ї набожних євреїв, які входили до місцевої конгрегації. Батько мав власну справу – найбільшу на острові крамницю, а мати була занадто деспотичною і заклопотаною власними переживаннями (смерть сина і турботи щодо прийомного хлопчика Аарона), аби звертати увагу на Рашель і побудувати з нею гарні стосунки. Рашель з ранніх років була норовливою і волелюбною і, попри мамині заборони і незадоволення, мала кращу подругу-африканку Жустін. Долі всіх головних героїв (Рашель, Жустін та Аарона, а згодом – і відомого французького художника-імпресіоніста Каміля Піссарро) тісно переплітаються, кожному з них доведеться пізнати заборонене кохання, віддавши серце не тій (з точки зору соціуму) людині, і зіткнутися із засудженням суспільства. Хтось втече з острова, хтось змириться зі своїм становищем, хтось не буде звертати уваги на кпини, а хтось до крові буде виборювати право на вільний вибір супутника життя і власне щастя. Окрема лінія у романі – пошук себе і намагання людини пізнати світ і віднайти себе у ньому. І як часто це буває, на заваді у самореалізації стоять дорослі члени суспільства, які краще за молодь знають, як треба жити, чим займатися і кого кохати. Дивно – навіть сама Рашель, яка в молодості із юнацьким запалом прагнула вирватися з-під опіки батьків, побачити світ, помандрувати Францією і займатися чимось до душі, згодом, ставши матір’ю, відчайдушно намагалася не відпускати своїх дітей у великий світ, тримати їх при собі, залучати до батьківської справи (попри явні мистецькі таланти дітей), не дати одружитися з коханою людиною іншої віри. Вона згодом і стає тим соціумом, що обмежує її дітей і колись обмежував її саму. Захопливий, яскравий роман.

444 чторінки захопливого читання! От справді захопив мене цей роман. Перше, що приваблює у таких "біографічних" книгах - це пізнавальність: понишпорила в інтернеті, пороздивлялася полотна Каміля Піссаро. Ну а що вже цікава охудожнена історія його родини... Як на мене, усе тут доречно: і кількість персонажів, у кожного з яких своя історія; і численні соковиті описи природи острова Сент-Томас (гріх у такій місцині не кохати пристрасно!); і невеликі історичні відступи, які пояснюють суспільну поведінку; і головне - почуття героїв тут справжні, живі, суперечливі. Після прочитання книги я і сама мала суперечливі міркування: От батьки Каміля зуміли відстояти свою любов, побороти умовності, суспільний осуд і "старих відьом". Але чому після стількох випробовувань во ім'я свого щастя мати Каміля сама зробилася "старою відьмою" і не сприйняла кохання свого сина?