Новинка
Щоденник покоївки

Щоденник покоївки

2 відгуки

Видавництво:

Додати у кошик
Додаткова інформація
Код виробника: СТ902339У
ISBN: 978-617-522-166-2
Вага: 0.312
Розміри, мм: 110х200
Кількість сторінок: 352
Рік видання: 2024
Мова видання: Українська
Жанр: Класика
Обкладинка: Тверда

Завдяки роману «Щоденник покоївки» Октав Мірбо здобув славу майстра епатажу. Головна героїня, покоївка Селестіна викриває брудні реалії життя французьких вельмож кінця ХІХ століття. Вона прислуговує панам ледь не з дитинства, а отже, знає безліч чужих таємниць. І хоч цей роман називають скандальним та еротичним, сторінки його пронизані глибокими роздумами наймички, страхами жінки, почуттями чесної з собою людини. Селестіна не стоїть осторонь бурхливого цинічного життя, про яке пише в щоденнику, — вона вільно пливе його водами, намагаючись не розчинитися.

Читати повністю
Октав Мірбо
Октав Мірбо

(16.02.1848-16.02.1917) Октав Мірбо — французький письменник, публіцист, романіст й драматург. Член Ґонкурівського літературного товариства.

Мірбо вирізнявся активною громадянською позицією. Разом з Емілем Золя виступав на мітингах щодо захисту прав людини, зокрема несправедливо засудженого капітана Генштабу Французької республіки А. Дрейфуса. Соціальна активність Мірбо знаходить певну реалізацію в статтях на літературні та політичні теми, а також у його художній творчості.

Письменник дебютував у 1885 році збіркою оповідань «Листи з моєї хатини», наступного року вийшов друком автобіографічний роман «Голгофа». Своє складне дитинство і шкільні роки в єзуїтському коледжі Святого Франциска-Ксав’єра у Ванні (Франція) Мірбо описав також в автобіографічному романі «Себастьян Рок» (1890). Роман «Сад тортур» (1899) є певною декадентською трансформацією ідіостилю письменника у модерне передчуття перших десятиліть ХХ століття, де краса і смерть завжди поряд, а «естетика» вбивства, спокуса й «вишукані» тортури є тлом світосприйняття, способом мислення та формою існування людини, суспільства і влади.

Його роман «Щоденник покоївки» (1900) з вираженими ознаками натуралізму, що з’явився не без впливу братів Ґонкурів, сповнений соціального критицизму та відвертого еротизму. Мірбо загострено-сатирично демонструє тло французького суспільства через життєвий досвід покоївки, яка мала можливість безпосередньо дослідити його, працюючи в багатьох «поважних» французьких родинах. Цей твір стимулював появу низки літературних «щоденників» і мемуарів у Франції. Літературну історію покоївки Селестіни екранізували відомі кінорежисери Жан Ренуар (1946)  і Луїс Бунюель (1964). Українська прем’єра французького фільму «Щоденник покоївки» режисера Бенуа Жако (2015) відбулася у 2016 році на Одеському кінофестивалі.

Читати повністю
User Сергій
25.06.2024
Той випадок, коли книжкову серію справді пов'язано. Цей роман перекладено українською письменницею та перекладачкою, про яку на жаль майже нічого не знають читачі та чию збірку короткої прози з цієї ж серії я нещодавно прочитав. Видавці зробили коротеньку довідку про неї на одну і ще одну сторінку. "Залишивши Прієре, почувала, що збентежена. Не тому, що сором користуватися було з крадених грошей, ні. Які ж гроші не крадені?!" Цей роман можна сприймати двояко. Він може бути в'їдливою сатирою на глибоко прогнивше тодішнє французьке суспільство. Але це водночас і сумна історія про дівчину, яка через сукупність обставин, в яких опинялася, отримала важкі психологічні травми та стала так глибоко схожою на те суспільство. На початку не зрозуміло співчувати головній героїні чи засуджувати. А от щодо блискуче - сатирично змальованого "вищого світу" питань не виникає, настільки тупими, пихатими, зверхніми, порожніми та безглуздими змальовано його прагнення, дискусії та мрії. Як не виникає сумнівів і щодо змальованих жахливих історій зі злиденного та безнадійного життя різних наймичок та наймитів, про які автор розказує через Селестіну, оповідачку з роману. "Графиня головувала в цей день в товаристві "Недокурки солдатам та морякам" Тут і про антисемітизм, і про розпусту, і про політику, і ще багато про що. Однак і про соціальну несправедливість і про страшні наслідки від розпусти включно зі спричиненими відсутністю засобів чи нехтуванням запобіганню вагітності наслідками, що так схожі описом доль українських дівчат з творів Шевченка. І оповідь іде в доволі незвичній формі, не від імені героїв твору - багатіїв, не від автора, а від служниці з важкою, але цікавою долею. Несподівано було прочитати про фінансових шахраїв, що наживалися на відкупах селян від служби в французькій армії в кінці дев'ятнадцятого століття. "І вона за шаблю, за попів і проти євреїв, про яких вона знає лише те, що в певному місці їм чогось бракує..." Але все ж таки все так чи інакше зводиться до сексуального потягу та крутиться навколо нього в цій оповіді покоївки, навіть досвід життя серед монахинь не зміг оминути головне правило роману. Але це зовсім не еротичний роман чи щось на кшталт цього🙂. І ніби вже й природно, що загадковий злочин, який додає якоїсь більшої дії до сюжету та має претензію завести цю історію до чогось на кшталт трилера десь посередині книги, також замішано навколо цього питання. Цікава книга, не схожа на всі інші, що я читав.
User Станіслав
18.03.2024
Відправили дуже швидко. Книга гарної якості. Поки що не прочитав тому про вміст сказати нічого не можу.
Публікації на тему
Навколо світу. ТОП-5
06.03.2024
Що читати
Навколо світу. ТОП-5
Інші книги з цієї серії
Спіннер
Інші книги автора
Спіннер