Патрік подолав наркотичну залежність, одружився і зажив життям цілком нормальної людини. Він виховує двох синів і над усе прагне вберегти їх від жахіть власного дитинства. Але чи може доросла людина позбавитись привидів минулого? Чи вистачить його дружині сил на ще одну вередливу дитину, якою є Патрік? Чи вистачить самому Патрікові синівської любові, щоб прийняти рішення своєї матері?
У цьому романі герої, попри власний вік і позірний життєвий досвід, продовжують шукати себе, намагаючись відокремити власне «я» від дитячих травм, помилок батьків, неправильних рішень, соціального тиску і шкідливих звичок. Втім, може, це і є їхнє справжнє «я»?
superadmin
03.02.2021
Відгук від svitlana_zheliznyk
Депресивна, глибока і прониклива...
Дедалі цікавіше читати такі "життєві" книги, без приторної любові, казкових героїв і моменту, коли Попелюшка стала Принцесою 🤔
Тут все життєво... Про те, що все має свої НАСЛІДКИ, про дітей, яких би ти як не вчив, все ж будуть наслідувати ТВОЮ поведінку, про лабіринти стосунків і зрештою рани ДИТИНСТВА.
Не знаю чому, але я люблю таке. Коли не все так просто і непередбачувано, складні герої, психологію, яких ти зрештою не зовсім розумієш... Чи буде щасливий кінець? Не знаю. Можливо, не для всіх, чи можливо, те що ми називаємо "щастям", для самих героїв не являється таким?
Берусь за п'яту заключну частину #патрікмелроуз #нарешті і надіюсь таки знайду відповідь на це питання.