Психологічний роман Владислава Реймонта розповідає про Юзефа — збіднілого шляхтича, який працює касиром на маленькій залізничній станції. Одноманітні будні обтяжують його, а потяги й валізи пасажирів нагадують про далекі міста, подорожі та нові можливості. Герой знаходить розраду у фантазіях про Париж, надзвичайне кохання й життя, що відповідало б його уявленням про щастя. Коли омріяна втеча стає можливою, Юзеф отримує нагоду побачити, що насправді чекає за межами знайомої станції.
Реймонт досліджує самотність, невдоволення своїм становищем і прагнення почати все заново. Юзеф хоче змін, однак часто заміняє дію фантазіями та зневажливо ставиться до людей поруч. Його характер розкривається через ставлення до праці, грошей, походження й особистої відповідальності. Залізнична станція стає окремим маленьким світом, де постійно з’являються нові люди, спалахують сварки й народжуються надії. Розмірене життя працівників різко відрізняється від безперервного руху потягів, що прямують у далекі міста. Автор докладно описує станційні будні, пасажирів і мешканців провінції. Повільна оповідь та похмура атмосфера передають відчуття нудьги й тугу за іншим життям.
Владислав Реймонт — польський прозаїк, представник літературного руху «Молода Польща» та лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 року за роман-епопею «Селяни». Письменник використав власний досвід роботи на залізниці для створення «Мрійника».
Роман вийшов завдяки проєкту «Галерея світової прози: європейська візія», який покликаний знайомити українських читачів з творами класиків Європи XIX-XX століть.