Я тут

От уявіть страшну річ, мабуть, одну з найстрашніших речей у світі. Ви в комі. Все відчуваєте, все чуєте і розумієте, але непідвладні своєму тілу, тому ніяк не можете подати знаку, що «гей, я жива, я виберусь з цього». Ельза вже 6-й місяць в комі. Лікарі наполегливо рекомендують батькам відімкнути її від приладів життєзабезпечення, але одного дня, волею випадку в її палаті зʼявляється чоловік - Тібо❤️ Він починає спілкуватись з нею як з живою і вірить в її одужання більше, ніж будь-хто інший. І наша героїня в нього закохується, ось так, по відчуттях. Проте чи достатньо буде розмов, підтримки, щирої любові, аби людина, що пережила сходження снігової лавини, нарешті прокинулась з глибокого сну? Хоч книга вийшла ще весною, зараз бачу на неї багато відгуків і що я вам скажу… Вона прекрасна! Авторка напевне спеціалізується на темі таких пацієнтів, бо те, як вона описує емоції людини в комі – вартує великої поваги! Ельза буквально змушувала себе прокинутись💔 Ця книга, як помах теплого літнього вітру з прохолодою - комфортна і життєствердна ❤️ Тут не буде драми на 10050 сторінок, але всі герої живі, зі своїми плюсами і мінусами🫶🏻 Вона дуже спокійна: не очікуйте якихось раптових сюжетних поворотів, а просто дайте собі насолодитися текстом 🖊️ Можливо комусь вона здасться нудною чи прісною, але мені всього достатньо! Єдине – хотілось би епілог, хоча кожен вигадає його для себе 😉 Я задоволена на всі 100%! Французьких авторів в моїй бібліотеці ще по-моєму немає😌

Я дуже люблю милі романтичні історії і ця книга не стала винятком. Хоча її не можна назвати романтичною в класичному розумінні цього слова, бо все що відчувають герої один до одного відбувається лише в їх думках. Іноді це було навіть дивно, але авторка так вміло передала внутрішній світ Тібо й Ельзи, що загалом все було гармонійно. В книзі використовується мій улюблений прийом, коли оповідь йде від обох головних героїв. Так загальна картина стає більш повною і вчинки кожного зрозумілішими. Цікавості додає те що Ельза знаходиться в комі і все що вона може робити це лише думати й чути. Дівчина в пастці свого тіла і лише знайомство з Тібо спонукає її почати внутрішню боротьбу у своїй свідомості. Як це не мати змоги показати рідним і лікарям, що ти ще жива і чути від них, що прийшов час відключати апаратуру? Тібо - зранений молодий чоловік, який понад усе мріє про сім'ю і дітей, яких до речі він дуже любить. Він вимогливий, як до себе, так і до інших. Саме тому хлопець так важко переживає біду брата і відчуває свою безпорадність. Авторка дуже влучно змогла передати внутрішню боротьбу героїв, їх емоції, хвилювання та міркування.

Прочитала за 1 раз. Книжка цікава, але видно, що дебютна робота авторки, бо деякі лінії були обірвані. Книга має відкритий фінал, і хоч зазвичай я таке не люблю, але тут це прописали добре. Персонажі цікаві, хоча багато з них не прописані повністю, але головні герої дуже файні. Загалом, книжка 4,2/5. Саме видання круте. Красива обкладинка, закладинка, хороший папір. Якщо вам хочеться почитати щось легке, з вайбом хороших, але життєвих казок, то дуже раджу цю книжку.