Чужа

Відгук від summer_is_lilyДавно нічого подібного не читала. Але й не скажу, що вражена в саме серце. І на трилер ця книга не дуже подібна. Більше нагадує драму з психологічним ухилом, яка акцентує увагу на досить серйозних проблемах – діяльності релігійних сект і її фанатиках, викраденнях дітей, зґвалтуваннях.Тема авторці досить близька. Кілька років вона працювала психологом із жертвами сексуального насильства і насильства в сім’ї. Не дивно, що роман написаний проникливо й емоційно.Часто трапляються і непереконливі моменти. Ну от як можна сплутати власну доньку, котра зникла вісім років тому, із 21-річною дівчиною, яка в один прекрасний момент постала на порозі будинку своєї родини і таким чином повернулася із того світу? Окей зовнішність. А голос, повадки, хода? Добре, що на фінішній прямій усе стає на свої місця. Бо я вже думала, що мене надурили. І це відчуття, відверто кажучи, не дуже приємне 😉.Структурно роман непростий. Тут є дві сюжетні лінії. Одна ведеться в реальному часі й від імені матері, інша - в минулому, та ще й у реверсному напрямку, від імені зниклої доньки. Від багатьох поворотних моментів стискається серце: навіть не уявляю, що переживають батьки у таких ситуаціях (можу порадити на цю тему книгу-щоденник "Меделейн" Кейт МакКен, написану на реальних подіях).Крім того, текст сумбурний і "стрибучий". Інколи може здаватися, що ти щось упустив, але то просто такий письменницький задум) Від того і персонажі не встигли мені полюбитися. Але, безперечно, роман заслуговує на увагу!

Взяла книгу в библиотеке и прочитала ее за пару дней при том, что читаю редко и очень медленно. Книга захватывает, есть много психологических моментов. Много жёстких моментов, скажем так, не для любого читателя. Мне понравилось.

Відгук з інстаграму користувача @knyhyoksanyЯким стає життя батьків, у яких викрали дитину? . Це лише пошуки... Вічні, нескінченні пошуки... У той час, коли увесь світ уже опустив руки, коли статистика говорить лише про даремність зусиль, коли близькі радять жити далі і дбати про дитину, що залишилась поряд. Але найстрашніше – треба продовжувати пошуки навіть тоді, коли у серце закралася безнадія, а у голову – усвідомлення того, що твоє дитя, найімовірніше, давно уже мертве. ? І от, стається диво – твоя донечка повернулася додому. І ти знову живеш, знову дихаєш. . Але ж – чи дійсно це ВОНА? Адже ця нова молода жінка так не схожа на того янгола, що колись жив у твоєму домі. ? Складний, заплутаний психологічний роман, який полонить твої думки удень, а сни вночі; не дає відірватись від цих сторінок, на яких стільки переживання, стільки горя, сумнівів, відчаю. Автор не дозволить скласти однозначне враження про кожного з персонажів до самого фіналу. Доведеться полюбити їх, і зненавидіти, довіритись їм та підозрювати... ? Емі Джентрі протягом декількох років працювала психологом жертв насильницьких злочинів та домашнього насильства. Вона дуже тонко та делікатно допомагає вкотре зрозуміти важливість спілкування в сім‘ї, необхідність ділитись почуттями із близькими; а ще – говорити своїм дітям: мовчазним чи комунікабельним, сором‘язливим та відвертим, чемним та шаленим – говорити про свою любов, підтримку та довіру.