Чтиво

Багатогранний твір. Навіть важко визначити, що якого жанру його віднести, адже в ньому є і шпигунські пристрасті, і висміювання існуючих у сучасній літературі штампів, і розмірковування про долю письменників і письменництва, загалом. Про все по порядку. Основний сюжет роману будується довкола письменника-невдахи Пфефферкорна, який після зникнення його старого друга Білла, знаного письменника, зближується з його дружиною і опиняється втягнутим у шпигунські пристрасті між США та невідомою країною Злабією, через що Пфефферкорн неодноразово опиняється на межі загибелі. І якщо дивитися на цей твір як на шпигунський роман, то він прописаний ідеально – головний герой мужній та розумний, і у важкій ситуації хтось зажди в останній момент прийде йому на допомогу. Якщо розглядати цю книгу як детектив, то тут є цікава лінія, пов’язана із загадковим зникненням Білла, який успішно писав під псевдонімом Вільям де Валле. І події роману підкидають підказки для висунення припущень, що ж насправді відбулося з Біллом. Якщо дивитися на цей твір як на книгу про письменництво, то можна знайти декілька варіантів становлення особистості як письменника: писати, те що хочеться і подобається, але не мати слави; писати те, що публіка «їсть», і мати успіх; викрадати і доробляти чужі ідеї; чекати, доки хтось зробить всю роботу за тебе. І нарешті, якщо розглядати цей твір як сатиричний роман, то в ньому можна відшукати насмішки над прийнятими в літературі зразками, намаганнями письменників догодити читачам, людськими вадами, значенням літератури в сучасному світі і навіть трохи над політикою та спецслужбами. Отже, що це за книга – читайте і вирішуйте самі.

Який автор хуліган. Висміяв у своїй книзі все, що міг. Нам обіцяють трилер зі шпигунами і він тут є, детектив з убивством - ставте галочку, драма героя, що не може знайти себе у житті - маємо, любов, зрада, успіх і невдача - є, все як і обіцяли. Однак таку суміш можна поєднати тільки одним інгредієнтом - гумором. І Келлерман постарався на славу - жорсткою сатирою пройшовся і по авторам масової літератури зі своїми багатомільйонними тиражами, і по авторському ремеслу зі своїм бажанням написати шедевр, і по політичній складовій сучасної геополітики і ще, ще і ще багато чому. Використав всі штампи, що міг і всю абсурдність ситуації героїв, що намагаються вижити у його сюжеті. А починається роман із невдалого життя письменника, що розчарувався у своєму намаганні стати відомим завдяки серйозним творам. Це драматична частина книги з серйозним розглядом проблеми дружби та вдалого вибору професії, зневірою у своїх мріях та бажанням протистояти рутині життя. Все повертається з ніг на голову, коли помирає його давній друг - відомий автор шпигунських трилерів. Все закручується настільки швидко, що тільки й встигаєш викрикнути "Овва". Глави роману короткі. насичені подіями та читаються напрочуд легко. Взагалі роман легко екранізувати, а можна читати і уявляти, що дивишся непоганий серіал. Дещо здивований оцінкою цього роману читачами. Пояснюю це собі тим. що не всі сприймають сатиру, або, можливо, не всі отримують те, що бажають - ця солянка із жанрів схожа на американські гірки, від серйозного до комедійного тут один крок, а пародія так схожа на правду, що можна легко себе обманути та плюватись від порівняння з легендами масової літератури. Можна було б подумати. що за легкістю прочитання роман підійде всім але тут не так. Якщо ви поціновувач трилерів чи шпигунських драм і готові до жорсткої сатири над ними, якщо хочете трохи чорного гумору до повсякденності життя, якщо не знаєте де знаходиться Злабія і чому Східна та Західна її частини ведуть кровопролитну війну між собою та чому епос про Василія Набочку настільки важливий для них - сміливо беріться до прочитання книги.

Фабулакнигоманія2018 Мене, як і, напевно, всіх (або майже всіх) книголюбів цікавлять книги про книги, книги про бібліотеки, книги про письменників. Отже, ця книга просто не могла залишитися непоміченою. Незважаючи на немаленький об'єм, ця неймовірна суміш практично всіх жанрів, стилів, кліше і штампів читається на одному диханні. Це просто вибухівка під книжковою палітуркою. Автор насміхається над усім - над собою, над своїми героями, над читачем, але ти не почуваєш себе приниженим чи ошуканим, бо смієшся разом із ним. Рекомендую читати всім книголюбам і тим, хто надто серйозно ставиться до всього - розслабтеся)