Нещодавно цілих чотири тижні я прожив у середньовічному шотландському замку.
Тільки не подумайте, що я — якийсь там граф, герцог чи барон. Це не так. Я простий данський письменник, якому пощастило отримати грант від Hawthornden Caste Retreat for Writers (Обитель для письменників у замку Готорнден), що за півгодини їзди на південь від Единбурга – міста, яке справедливо вважають найкрасивішим у Великій Британії.
Єдине розчарування — в замку не було жодного привиду, тож нам довелося пихтіти над своїми рукописами. На щастя, енергетика цього місця спонукала до творчості. У XVI столітті тут мешкав шотландський поет Вільям Драммонд. Він сидів один-однісінький на лісовій галявині, милувався скелями та невеличкою рікою, і писав свої сонети під допитливими поглядами білок та оленів.
У замку нас було п'ятеро письменників, які приїхали з різних куточків світу – поет з Англії, новеліст із США, романіст з Австралії, документаліст з Берліну, і я, зайда з датського гетто міста Портленд, штат Орегон. О восьмій ми снідали, а потім цілий день писали або гуляли цим прекрасним маєтком, їздили до Единбурга, грали в карти чи просто сиділи собі і дивилися у середньовічні вікна. Найдавніша частина замку датується 12 століттям і має вигляд фортеці. Номери всередині облаштовані надзвичайно затишно, в стилі будинків 1920-х років. У нас були чудові обіди, і ми добре ладнали, хоч і виявились дуже різними. Але ми жодного разу не намагалися вбити один одного, хоча зіштовхнути когось із крутих скель було легко.
Я працював над англійською версією мого нового роману, який тільки-но вийшов у Данії. Він називається «Боги манго» і за жанром походить на духовний фарс. Узагалі-то, треба сказати, я
мав намір попрацювати в Шотландії над своїм романом, але замок наполягав на тому, щоб я писав вірші. У мене просто не залишилось вибору! Окрім цього, я прочитав три романи та дві поетичні збірки, що доволі незвично для мене, але у замку не було Wi-Fi і телебачення.
Це походило на повернення у старовинні часи, коли ти справді
спілкувався і не заходив на Facebook щоп'ять хвилин. Що третього дня я ходив у паб або їздив до Единбурга, щоб розмістити фотографії в Instagram або поспілкуватись через Skype зі своєю дівчиною, яка боялася, що я на смерть замерзну в тому замку. Але нам неймовірно пощастило з осінньою погодою: було досить тепло як для жовтня-листопада, і я закохався в Шотландію так само, як раніше цієї ж осені закохався у Львів та Україну. Дуже шкодую, що не зустрівся з Лохнеським чудовиськом і не навчився грати на волинці, але гадаю, шотландці мені за це вдячні...
Тож, дорогі українські читачі, я сподіваюсь скоро побачити вас. Це, безумовно, відбудеться, якщо інші мої романи вийдуть у вашій дивовижній країні. Якщо ж ні, ми можемо зустрітися у Facebook, Instagram або Twitter, оскільки зараз я вже повернувся до того, що деякі люди називають реальним життям.
Усі письменники, які публікуються, можуть подати заявку на стипендію (грант) у замку Готорнден. Подивіться на посилання, якщо вас це цікавить.
http://www.transartists.org/air/hawthornden-castle
Ваш Пітер
Людина, письменник, любитель зебр.
DANISH ACCENT (Blog in English)
http://fogtdal.blogspot.com
FACEBOOK
https://www.facebook.com/peter.h.fogtdal
TWITTER
http://twitter.com/danish_novelist
INSTAGRAM @peterhfogtdal
