Готові побачити найпопулярніші книжки нон-фікшн цього року? Звісно, їх набагато більше, але ми обрали п’ятірку книг, про які ще не писали в наших щотижневих публікаціях. Вийшло, на наш погляд, цікаво, тож читайте та пишіть коментарі. До речі, прокоментувати можна прямо на сайті. Спробуйте.
«ХОЧУ. Анонімні листи» — результат потужної ідеї: запросити жінок зі всього світу поділитися своїми найпотаємнішими думками, фантазіями й переживаннями без імен та без страху засудження. Книгу упорядкувала відома акторка Джилліан Андерсон, яка включила до неї і свій анонімний лист. У результаті вийшов незвичний жанровий мікс: есе, мемуари, соціальне дослідження та збірка особистих зізнань в одному флаконі.
«ХОЧУ» не має сюжету в класичному розумінні: це не роман, не історична драма і не біографія. Замість цього книга складається з низки анонімних листів — інтимних, сміливих, часом болісних — які об’єднані темою бажання, сексуальності й свободи самовираження. Вони написані жінками різного віку, соціального статусу й культурного походження. У кожному листі звучать голос і історія тієї, хто зазвичай мовчить: про тіло, яке хотіло б бути почутим; про фантазії, які приховують; про табу, які ламаються; про бажання, що не знають умов.
Книга починається зі вступного тексту Андерсон, яка пояснює задум і контекст проєкту: вона звертається до читачів і читачок, запрошує їх відкритися, просить не боятися бути собою. Через це кожен лист — не просто зізнання, а частина великої розмови про жіночу ідентичність, про право на власне тіло й бажання.
«ХОЧУ» працює на кількох рівнях. Насамперед це книга багатьох голосів — своєрідна галерея історій, у яких кожне зізнання важливе. Листи різняться тоном і настроєм: одні звучать тихо, інші гостро й відкрито, але разом вони створюють живий простір прожитого досвіду.
Важливим є й спосіб упорядкування. Джилліан Андерсон не нав’язує оцінок і не шукає сенсацій — вона дає авторам повну анонімність, а читачеві — можливість слухати, не засуджуючи. Саме це дозволяє побачити інтимне зсередини: не як заборонену територію, а як частину людської свободи.
Тут звучать теми сексуальності й тілесності, сорому й сили, бажання й кордонів, які суспільство малює для нас — часто непомітно. Книга не дає готових відповідей, але відкриває простір для роздумів про те, як ми будуємо стосунки із власним тілом і що нам дозволено відчувати.
«ХОЧУ» працює не лише як збірка листів, а і як тихий, але виразний маніфест. Андерсон використала голоси жінок, щоб говорити про інтимність як про право — право обирати, бажати, не ховатися.
Це книжка для тих, хто хоче говорити про бажання без табу. Вона не навчає — вона відкриває двері. І замість однієї історії показує сотні, які разом складаються у цілісний портрет сучасної жіночої ідентичності.
Якщо вам цікаво не лише те, що жінки хочуть, але й чому вони мовчать — ця книжка стане добрим стартом для розмови.
«Вбивчі письменники» — це збірка документальних історій про літераторів, чиї біографії виявилися темнішими за їхні романи. Саша Павлова розповідає про 24 авторів, які не просто створювали історії — вони самі ставали учасниками злочинів: від ненавмисних трагедій до навмисних убивств.
Кожен розділ — це окрема міні-драма з фактами, цитатами, листами, газетними публікаціями. Авторка не шокує заради ефектності — вона дуже уважна до деталей і людських мотивів. Читаючи, постійно ловиш себе на думці, що межа між творчістю і реальністю іноді майже непомітна.
Це книга не про жахи й сенсації — вона про людину і про те, як талант, слава, самотність, его або залежності здатні зламати долю. Вона ставить складні запитання: чи може великий письменник бути поганою людиною? І чи зобов’язані ми відокремлювати автора від його твору?
Книга «Вбивчі письменники» читається легко, але залишає після себе довгу паузу. Саме тому її хочеться обговорювати. І перечитувати — не заради злочинів, а заради того, щоб краще зрозуміти природу людини, яка пише.
«Щоденник одного генія» — це можливість побачити Сальвадора Далі таким, яким він бачив себе сам: не міфом, не карикатурою, не «екстравагантною легендою ХХ століття», а людиною, яка постійно працює над тим, щоб бути собою.
Книга побудована як низка щоденникових записів: думки, спостереження, роздуми про мистецтво, кохання, успіх, Бога, страх старіння, бажання слави — усе без фільтрів і прикрас. Це не автобіографія в класичному сенсі, а радше внутрішній монолог, у якому Далі дозволяє собі бути відвертим, смішним, самозакоханим, вразливим і дуже живим.
У книзі немає рівної, вибудуваної оповіді: сьогодні Далі пише про геніальність і натхнення, завтра — про втому, побутові дрібниці чи раптові ревнощі. Ці різкі переходи не випадкові — саме у них відкривається справжня, «незрежисована» людина. Він не позує й не намагається здаватись кимось іншим — він просто є.
Ми звикли бачити Далі провокатором, майстром скандалу, митцем, який перетворив себе на образ. Але щоденник оголює іншу сторону — дуже людську: потребу в увазі, страх бути непоміченим, постійне прагнення довести власну унікальність і водночас тремтливу вразливість під цією бронею.
Це книга про те, як людина вибудовує себе — крок за кроком, жест за жестом, думка за думкою. І про те, як легко загубитися в тому образі, який сам собі створив.
Книга «Багатий тато, бідний тато» стала справжнім бестселером і відкрила багатьом двері у світ фінансової освіти. У ній Роберт Кійосакі розповідає історію двох важливих для нього людей — свого біологічного батька («бідного тата») та батька свого друга Майка («багатого тата»), чиї уроки й підходи до грошей кардинально відрізняються.
Автор показує, що багатство не завжди походить від хорошої освіти чи стабільної роботи, а радше від уміння мислити інакше: інвестувати, створювати активи, використовувати гроші як інструмент, а не просто заробляти й витрачати.
Кійосакі не обіцяє миттєвого успіху, але пропонує систему цінностей і підходів — питання не у тому, скільки ти заробляєш, а у тому, як ти ставишся до грошей і чи дозволяєш їм працювати на себе.
У книжці подано яскраві приклади та метафори: гроші як інструмент, активи й пасиви, фінансова грамотність — теми, про які більшість людей мало що знає. Це не сухе керівництво, а історія, яка запрошує задуматися: що тебе стримує? Чому більшість людей працює «за гроші», а не змушує гроші працювати для себе?
Ця книга буде корисною не лише тим, хто вже цікавиться інвестиціями, але й кожному, хто хоче по-новому поглянути на власні фінанси, планування й свободу вибору. Вона спонукає до дії, але не нав’язує рішень — дає можливість побачити інший шлях.
Якщо ви шукаєте книжку, яка змінить ваше ставлення до грошей і покаже, що «стати багатим» — це не про щасливий випадок, а про свідомий вибір, — «Багатий тато, бідний тато» стане чудовим стартом.
Світ фінансів сьогодні здається ближчим, ніж будь-коли. Соцмережі переповнені історіями про людей, які заробили статок на трейдингу, а реклама обіцяє легкий дохід просто з телефона. Але якщо ви хочете дізнатися, що насправді стоїть за цими гучними обіцянками, то вам варто познайомитися з книгою «Антитрейдинг» доктора економічних наук і професора Олексія Пластуна.
Це не черговий підручник із біржових стратегій, а чесна й науково обґрунтована розповідь про те, чому трейдинг не є способом стабільно заробляти гроші. Автор пояснює, як працюють біржі, чому більшість трейдерів втрачає капітал, а також чим реальні інвестиції відрізняються від гри на ринку.
Пластун спирається не на теорії з форумів, а на статистику, економічні дослідження і власний досвід викладача. З гумором і без зайвого академізму він розбирає типові міфи: про «святу Граальну» стратегію, чарівний технічний аналіз, «вміння читати графіки» чи можливість передбачити коливання цін.
Книга написана просто й живо — навіть тим, хто далекий від фінансових термінів, буде зрозуміло, чому трейдинг у більшості випадків нагадує казино з гарною статистикою на користь казино.
«Антитрейдинг» — це не відмова від світу фінансів, а спроба навчити мислити критично, розуміти ризики й не потрапляти в пастку ілюзій. Автор не засуджує, а дає читачеві інструменти, щоб самостійно зробити висновки.
Це книжка для всіх, хто коли-небудь замислювався про швидкі гроші, але хоче знати правду — чесну, аналітичну й іноді неприємну.
Для всіх, хто дочитав статтю до кінця, маємо чудову новину: до кінця листопада на нашому сайті діє знижка 50% на весь асортимент книг від видавництва #книголав.
