У Міжнародний день поезії ми склали для вас Топ-10 поетів, так чи інакше причетних до Харкова і про яких варто згадати і корисно дізнатись)
Починаємо звісно, з
Григорія Савича Сковороди, відомого українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета і педагога. Освіту здобував у Києво-Могилянській академії. Був переслідуваний світськими та духовними властями, а з 1770-х років вів життя мандрівного філософа. «Світ ловив його та не спіймав» навіть на Харківщині. Помер Григорій Сковорода 9 листопада 1794 в селі Пан-Іва (на сьогодні Сковородинівка Золочівського району Харківської області).
Все лице морщиш, журний завсігди ти
Все лице морщиш, журний завсігди ти,
Чи можна ще тут про життя говорити?
Живе лиш по правді веселий з виду,
Хто має світло, а темряви — й сліду.
Того ж, хто сумує, без просвітку тужить,
Постійна зла смерть приповільнено душить.
Наступним не менш відомим є
Володимир Сосюра — поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя рота». Належав до низки літературних організацій свого періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін.
Я знаю силу слова —
воно гостріш штика
і швидше навіть кулі,
не тільки літака.
Воно проміння швидше,
в нім — думка й почуття.
Воно іде в народи
для вічного життя.
Коли це слово — зброя,
як день, що не схолов,
коли живуть у ньому
ненависть і любов.
Воно влуча як куля,
ця зброя золота,
коли у нім ненависть
з любові вироста.
Воно над зорі лине,
а в нім живуть як спів
любов до Батьківщини
і лють до ворогів.
О зброє щастя, слово,
я жить з тобою звик!
Ти — квітка у любові,
в ненависті ти — штик.
Далі йде Микола Хвильовий (справжнє ім'я Микола Фітільов) — прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Про його дотичність до Харкова не знає хіба що лінивий. Жив у сумнозвісному будинку «Слово» в центрі Харкова. І в ньому ж 13 травня 1933 року покінчив життя самогубством. Смерть Хвильового стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920–1930-х років. Твори та ім'я Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.
Підвівся день. Уперся в небо.
Зітхнув так сонячно на світ,
Пролляв червоною фарбою
На сірий тоскний краєвид.
Чи кров’ю, може? Може, кров’ю?
Але життя горить віки
І пізнається у грозі…
По діамантовій росі
Йде чоловік.
Наступний у «топі» — наш сучасник
Ростислав Мельників. Поет, літературознавець, критик, редактор, кандидат філологічних наук, викладач та завідувач кафедри літератури Харківського національного педагогічного університету Г. Сковороди. Один з учасників легендарного харківського літугруповання «Червона фіра», до складу якої також входили Ігор Пилипчук та Сергій Жадан.
Маленька Весно
подаруй мені
ДЕРЕВО
я на нього
по-вісю
вісь
моєї землі
а поруч
поставлю
акваріум неба
із відбитками
рибок
ранішніх
снів
і коли
ти розпустиш коси-
космос —
хай поглине цей всесвіт
мене
щоб світились лускою сонця
очі
осі
наших
вічнозелених
земель
Ну і як розказувати про Харків і не згадати
Сергія Жадана) Хоча Сергій народився не у Харкові, але це місто настільки стало його, що він може сміливо називати його своїм) Відомий поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст, музикант. Автор низки романів і поетичних збірок. Являється фронтменом двох популярних харківських гуртів «Жадан і Собаки» та «Лінія Маннергейма». Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені мінімум тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій також є активним організатором літературного життя України та учасником мультимедійних мистецьких проектів.
Коли вона повернулась, ближче вже до зими,
всі свої літні речі вимінявши на квиток,
в теплих її кишенях ховались портові дими,
а кров мала колір висушених
трояндових пелюсток.
І я гортав її книги в перці, кориці й вині,
і слухав собі неуважно, як вона залива,
і як виростають у темряві, зріючи на глибині,
чорний камінь вугілля,
зелена рослина трава.
І сонце повільно скочувалось під тиском своєї ваги,
і вона розсипала борошно, мов дзвінкий порошок,
і чекала кожного вечора коли вже підуть сніги,
але сніг, на відміну від неї,
так тоді й не пішов.
Наступний поет -
Артем Полежака. Народився й виріс у Харкові. Свого часу успішно заявив про себе як переможець численних поетичних слемів (в Києві, Хмельницькому, Миколаєві, Харкові й інших містах). З початком російської агресії на Сході України регулярно брав участь у різноманітних арт-десантах, виступаючи перед військовими. 2016 року нарешті побачила світ його перша повноцінна поетична збірка «Стіхи о жизні» видавництва «Люта справа». Лауреат Міжнародної літературної премії ім. Олеся Ульяненка за порно-поему «Jenna». Автор текстів пісень відомих виконавців, як-от «Kozak System», Орест Лютий, «Телері», «Бумбокс». Нещодавно Артем презентував свою другу поетичну збірку «Навісні пісні» і зараз перебуває у всеукраїнському турі на її підтримку.
читати тебе як книгу
заламувати сторінки
підкреслювати абзаци
закреслювати рядки
знову тебе брати
то грубо то ніжно до рук
шукати в тобі правду
здавати тебе в друк
розгортати тебе вдихати
підпалити тебе здуру
розібрати тебе на цитати
розірвати твою палітуру
перечитувати щоразу
на свято і перед боєм
повторювати твою назву
і засинати з тобою
Надзвичайний харків’янин, експериментатор і романтик — це все про
Майка Йогансена. Поет «Розстріляного відродження», критик, лінгвіст, сценарист. Також займався перекладом (у співавторстві з Борисом Ткаченком). Один із засновників літературного об'єднання ВАПЛІТЕ.
Ах, життя моє - кругле, як м'яч.
Пружне й палюче - як любов.
Падай. Злітай. Смійся. Плач.
Цілуй дужче, знов і знов.
До вогню цілуй. До зубів,
До холодного цілуй поту.
Так ніхто тебе не любив
Не пив слину з крепкого рота.
А ось і ще один наш відомий сучасник -
Олег Коцарев. Поет, прозаїк та журналіст. Лауреат другої премії видавництва «Смолоскип» за збірку поезій «Коротке і довге» (2002 р.). Лауреат конкурсу імені Валер'яна Підмогильного та часопису «Кур'єр Кривбасу», фестивалів «Київські лаври» та «Молоде вино». Стипендіат літературних програм «Homines Urbani» (2007 рік, Краків, Польща) та «Ventspils House» (2015 рік, Вентспілс, Латвія). Співупорядник антології «Українська авангардна поезія» (1910 – 1930-ті роки).
Порцеляновий чайничок
Іоаннівської церкви
Дзеленчить і
Парує
Поліетиленові
Люті пакети
Хмаринок
Паруються
А біля метро
Купує стаканчики
Моя половина.
Для багатьох цей поет хоч родом і з Кременчука, але асоціюється з Харковом. Це
Борис Чичибабін, радянський український поет, лауреат Державної премії СРСР (1990). Унікальність творчої манери Б. Чичибабіна визначається гармонійним поєднанням істинного демократизму з високою культурою вірша, ясності «змісту» — з витонченістю «форми», яка, однак, ніколи не ускладнює сприйняття його поезій.
И вижу зло, и слышу плач,
и убегаю, жалкий, прочь,
раз каждый каждому палач
и никому нельзя помочь.
Я жил когда-то и дышал,
но до рассвета не дошел.
Темно в душе от божьих жал,
хоть горсть легка, да крест тяжел.
Во сне вину мою несу
и - сам отступник и злодей -
безлистым деревом в лесу
жалею и боюсь людей.
Меня сечет господня плеть,
и под ярмом горбится плоть,-
и ноши не преодолеть,
и ночи не перебороть.
И были дивные слова,
да мне сказать их не дано
и помертвела голова,
и сердце умерло давно.
Я причинял беду и боль
и от меня отпрянул Бог
и раздавил меня, как моль
чтоб я взывать к нему не мог.
А замикає нашу харківську «Десятку» молодий, але дуже перспективний поет —
Дмитро Бовдуй. Учасник Семінару Творчої Молоді (звідки свого часу з’явились згадувані нами Сергій Жадан і Ростислав Мельників), друкувався у багатьох поетичних антологіях та збірках. Повірте, його вірші знайдуть місце у ваших серцях.
Наснився собі
тролейбусом
"трійкою" снився ....
зривав усі зайві дроти
летів....
Кондуктору снилось моєму
що він Семенко....
Читайте і насолоджуйтесь чудовою поезією не тільки сьогодні. Робіть це кожного дня).
