Сьогодні в нашій традиційній рекомендації на вихідні ми розкажемо про дві неймовірно чуттєві книжки, які не залишать вас байдужими. Обіцяємо.
У своєму другому романі «По той бік мосту» Мері Ловсон знову пише про життя простих людей на півночі Канади. Ми опиняємося серед прекрасної, але доволі суворої природи. Нас зустрічають дивовижні озера й гори, багата фауна, і дуже сніжна та затяжна зима.
У центрі роману — дві родини. Одна з них — Данни, які живуть на фермі, господарюють і виховують дітей. Інша — Крістоферсони, кілька поколінь лікарів, чий дід приїхав у крихітне містечко, не злякався труднощів і заснував династію, яку поважають усі жителі Струана та околиць.
Формат оповіді — це переплетення двох часових проміжків. Починається дія в 30-х роках минулого століття, і закінчується у 80-х. За ці півстоліття, які спершу ніби чергуються, а потім переплітаються, Ловсон встигає розповісти про фермерів Даннів, які виховують двох синів. Старший Артур дуже тихий, трудящий, спокійний. Його молодший брат Джейк — повна протилежність. Він не любить худобу, роботу на землі, любить гратися і кидати виклики брату, самому собі, долі. Одного разу такий виклик робить його калікою. Та навіть це не змінює Джейка.
Роки йдуть, Артур вже сам стає батьком великого сімейства. Він працює на фермі, де роботи дуже багато, а людей мало. Тож Артур наймає для допомоги шістнадцятирічного Ієна Крістоферсона. Юнак — син єдиного лікаря на всю округу, і над ним висить примарне майбутнє з вибором професії, а також огортає біль та розпач від розлуки з матір'ю, яка покинула родину. Робота на фермі допомагає йому розвіятися, а також спостерігати за дружиною Артура, яка стала його ідеалом. Розмірене та звичне життя сім’ї Даннів ламається, коли на порозі раптом з’являється Джейк.
У творах Мері Ловсон неймовірно захоплює те, як вміло авторка створює динамічну розповідь на реалістичному та дуже буденному підґрунті. На перший погляд здається, що нічого особливого не може статися на Богом забутій фермі десь на краю Землі. Але тут буде і вбивство, і любовний трикутник, і питання вибору свого призначення, а ще права індіанців у резервації. У книзі чудово розкриваються історичне тло, політичні та громадські настрої. Атмосферний стиль та неймовірно потужний психологічний світ головних героїв неодмінно підкорять вас з першої ж сторінки.
А ось «Морбакка», дуже тепла книга спогадів про дитинство шведської письменниці Сельми Лаґерльоф, першої жінки-Нобелівської лауреатки з літератури.
Морбакка — це дім, де пройшло дитинство Сельми. Напевно, життя на маленькому хуторі на півдні Швеції не завжди було простим та безтурботним. Проте письменниця з такою любов'ю, з таким теплом та повагою розповідає про будинки, про родину, про найманих працівників, що здається ніби це найкраще місце на землі. А воно ж саме таким і було для маленької дівчинки Сельми, яка в дитинстві мала проблеми з ніжками та яку постійно носили на руках.
Окрім власних спогадів, авторка ділиться цікавими історіями з життя хуторян, перших засновників, розповідає про попередні покоління. Є серед них і місцеві легенди, і трохи містики, є розповіді про невдале кохання, мрії про далеку країну. Є й кумедні, як от про домашнього гусака, що відлетів разом з перельотними гусьми, а повернувся разом з "дружиною" та дітьми. Мабуть, ця історія лягла в основу найвідомішого твору авторки «Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми».
Ця книга сповнена щирої любові до рідних. Особливу повагу викликає ставлення письменниці до батька. Хоча саме через його борги садибу дитинства Сельми довелося продати чужим людям, але жодних докорів татові ви не зустрінете на сторінках цієї книги. Через багато років Сельма змогла повернути Морбакку за кошти з Нобелівської премії, і зараз цей дім відкритий для відвідувачів.
Для всіх, хто шукає тепле, позитивне і водночас цікаве читання, ця книга стане просто знахідкою.
До кінця тижня у нас діє чудова пропозиція — знижка 20% на всі електронні книги нашого видавництва! Серед них і декілька новинок, які вам точно сподобаються.
