Мерилін Монро — це не просто легенда золотої епохи Голлівуду, а справжній культурний код, чия постать і досі надихає дослідників, письменників та мільйони шанувальників по всьому світу. Вона вміла поєднувати незрівнянний гламур із глибокою внутрішньою силою, випереджаючи свій час як у виборюванні власної незалежності, так і в здатності до щирої підтримки інших. Ось дві дивовижні книжки, які дозволяють подивитися на Норму Джин з абсолютно різних ракурсів: як через об'єктив наукового дослідження її складної й парадоксальної особистості, так і крізь призму зворушливої художньої історії про її маловідому дружбу з королевою джазу Еллою Фіцджеральд.
Незгасне світло зірки Мерилін Монро сяє й донині, хоча від дня її трагічної смерті минуло вже понад пів століття. Мільйони людей у всьому світі знають її як грайливу білявку з м’яким голосом, об’єкт чоловічого захоплення та уособлення кінематографа 1950-х років. Проте ким насправді була Норма Джин Бейкер за лаштунками голлівудського гламуру?
Відповідь на це запитання пропонує американська історикиня, професорка Університету Південної Каліфорнії та одна із засновниць «фемінізму другої хвилі» Лоїс Беннер у своїй монументальній біографічній праці «Мерилін. Пристрасть і парадокс». На відміну від численних пліткарських та спрощених біографій, Беннер підходить до постаті Монро з науковою точністю та феміністичною оптикою. Авторці вдалося зібрати унікальний масив матеріалів: від приватних щоденників і психіатричних записів до сотень інтерв’ю з близьким оточенням акторки. Цікаво, що сама Лоїс Беннер зростала неподалік від місць дитинства Мерилін у Каліфорнії й навіть перемагала в місцевих конкурсах краси, що допомогло їй глибоко відчути та точно відтворити атмосферу епохи.
«Мерилін. Пристрасть і парадокс» — це розгорнуте хронологічне дослідження, яке деконструює міф про «беззахисну жертву Голлівуду» й демонструє жінку, яка свідомо та цілеспрямовано зробила себе зіркою світового масштабу.
Авторка детально досліджує кілька ключових етапів і вимірів життя акторки:
- Матриця дитинства: Формування особистості Норми Джин у бідності, перебування в одинадцяти прийомних сім’ях та притулку, складні стосунки з матір’ю Гледіс, яка страждала на параноїдну шизофренію, та ранній травматичний досвід. Дослідниця показує, як ці рани вплинули на її доросле життя та сформували цілий калейдоскоп внутрішніх альтер его.
- Штурм Голлівуду та творення екранного образу: Шлях від пін-ап-моделі до найзатребуванішої акторки кіностудії Twentieth Century-Fox. Книжка розкриває неймовірну працездатність Мерилін: вона роками навчалася у найкращих викладачів акторської майстерності, танців та співу, шліфувала свій «хокейний крок», макіяж і знамениту інтонацію, щоб створити ідеальний екранний образ.
- Боротьба за власні права: Мало хто знає, але Монро була однією з перших акторок, які кинули виклик кабальним контрактам голлівудських студій-монополістів. Вона заснувала власну продюсерську компанію, вимагаючи художньої незалежності та рівних прав із чоловіками-акторами.
- Особисте життя, інтелект і внутрішні демони: Лоїс Беннер аналізує її складні стосунки з чоловіками — зіркою бейсболу Джо Ді Маджо, видатним драматургом Артуром Міллером, братами Кеннеді, — а також висвітлює її бісексуальність та глибокі дружні зв’язки. Книжка відкриває читачеві зовсім іншу Мерилін: інтелектуалку, яка зачитувалася класичною літературою, підтримувала рух за громадянські права та боролася з важкими хронічними хворобами — ендометріозом і колітом — та біполярним розладом.
Окремої уваги заслуговує спеціальний розділ «Антракт», у якому авторка робить паузу в хронології, щоб розібрати внутрішні психологічні персони Мерилін та її культурний резонанс як символу сексуальної революції.
Лоїс Беннер вдалося створити портрет вражаючої людяності. Її Мерилін — це не розпусна іграшка продюсерів і не безпорадна лялька. Вона постає як глибока, пристрасна, суперечлива та надзвичайно сильна жінка, яка зуміла піднятися з найнижчих щаблів суспільства до вершин світової слави, випереджаючи свій час.
Що спільного між білошкірою секс-бомбою, яка підкорила Голлівуд, та темношкірою Королевою джазу з її неповторним «скатом» та ідеальним слухом? На перший погляд — абсолютно нічого. Проте американські письменниці Еліза Найт (авторка бестселерів за версією USA Today) та Денні С. Брайс створили захопливий та емоційний історико-біографічний роман «Хіба ми не можемо бути друзями… Роман про Еллу Фіцджеральд і Мерилін Монро», що розкриває маловідомий, але правдивий факт: ці дві видатні жінки були близькими подругами, чия взаємопідтримка змінила долі обох.
Співпраця авторок виявилася символічною: Еліза Найт писала розділи про Мерилін, а Денні С. Брайс, яка спеціалізується на афроамериканській історії, висвітлювала життя Елли. Реальна історія їхнього сестринства увійшла в історію, зокрема завдяки події 1955 року. Коли Еллу Фіцджеральд відмовлялися випускати на сцену престижного нічного клубу Mocambo в Голлівуді через расову дискримінацію, Мерилін особисто зателефонувала власнику закладу й пообіцяла щоночі сидіти у першому ряду, якщо Еллі дадуть можливість виступати. Обіцянки зірка дотрималася, чим привернула до виступів королеви джазу шалену увагу преси та допомогла їй пробити расовий бар’єр.
Події роману розгортаються у 1950-х роках — у часи розквіту «золотої епохи» Голлівуду та джазової культури, які водночас були просочені жорсткою расовою сегрегацією та сексизмом.
У центрі оповіді — дві паралельні лінії, що невпинно зближуються. Мерилін Монро перебуває на самому піку кінокар’єри, але відчайдушно прагне позбутися тавра «дурненької білявки». Вона виборює професійну незалежність, засновує власну компанію, вчиться співати й шукає репетиторку з вокалу, через що й виходить на Еллу Фіцджеральд. Тим часом Елла, попри свій колосальний талант, постійно зіштовхується із системним расизмом: вона збирає аншлаги, але не має права навіть заходити через центральний вхід до готелів чи клубів, де виступає. Вона мріє співати для ширшої аудиторії й вийти за межі тісних джазових підвалів.
Зустрівшись особисто, ці дві абсолютно різні жінки усвідомлюють, що у них набагато більше спільного, ніж здається на перший погляд. Обох зраджували й знецінювали чоловіки, продюсери та менеджери, обидві боролися за право бути господинями власної долі й обидві страждали від глибокої самотності. Роман охоплює ціле десятиліття їхніх стосунків — із злетами, падіннями, відвертими розмовами в гримерках та щирим бажанням підставити плече, коли увесь світ вимагає підкоритися.
«Хіба ми не можемо бути друзями…» — це дивовижно тепла книжка, буквально просочена атмосферою джазу, голлівудського гламуру та тютюнового диму культових клубів. Авторам чудово вдалося збалансувати художній вимисел із реальними історичними фактами, створивши психологічно глибокі та достовірні портрети двох легенд.
Найбільше в романі вражає тема щирої жіночої солідарності. У світі, де чоловіки контролювали кожен крок жіночої кар’єри, історія про те, як дві суперзірки об’єднуються замість того, щоб конкурувати, звучить надзвичайно сучасно, натхненно та сильно.
Хороші новини цього тижня — ми отримали з друку нові наклади книжок, які були знищені внаслідок ворожого удару 1 серпня: «Багряний зріз» та «Вілла у Сан-Франциско» без зрізу, «Норфервілль», «Запаморочення», «Лабіринти» Франка Тільє. Ви ще маєте змогу придбати їх зі знижкою 10%.
