Можна сказати, що наша сьогоднішня добірка поєднала жертву та її катів. Не буквально, звичайно, але якоюсь мірою.
Почнемо з нон-фікшену, а саме з книжки британського науковця і знавця римської історії та побуду
Джеррі Тонера та його історичного альтер его
Марка Сидонія Фалкса. Це книга
«Звільни свого внутрішнього римлянина». Якщо зібрати до купи усі згадки про римський побут та звички, усі міфи й факти їхньої історії, то ми побачимо, що римське суспільство не вірило в рівність. Значення мав лише статус. Було це завоювання чужих земель, покарання рабів чи виконання обов’язків господаря родини, — римлянам дуже подобалося бути частиною ієрархії. Римляни, окрім усього, ставили перед собою чітку мету і найчастіше йшли до неї напролом, із безпощадною ефективністю. Цей підхід — іти напролом, щоб отримати те, чого хочеш,— працював у всіх сферах життя, від кохання до фінансів. Багато що в ньому залишається актуальним і нині. Саме над цим фактом автор книжки роздумує найбільше. Римляни жили в жорстокому світі, коли життя було коротким і вартувало дуже мало. Більшість із них не могли дозволити собі розкоші індивідуалізму чи особистісного зростання, що, на щастя, можемо дозволити собі ми. Тонер у захопливій манері розповідає не просто про їхнє життя, але й показує більш ціліснішу картину римського суспільства через призму сучасних загальнолюдських цінностей, які так чи інакше сформувались на основі римських.
А в художньому плані нагадаємо вам про унікальний роман ірландського письменника
Колма Тойбіна — «Завіт Марії». З дитинства ми пам’ятаємо безліч притч про дива Ісуса Христа, як то лікування нужденних, ходіння по воді, перетворювання води у вино, воскресіння Лазаря і тому подібне. Всі ці історії завжди показували Ісуса в найкращому світлі, що загострило відчуття несправедливості, коли справа дійшла до рішення Понтія Пилата і
Vox populi на користь розбійника Варавви. А Тойбін змінив акценти, причому зробив це з потужним розмахом. Він спробував поглянути на ті події з точки зору жінки, тієї, завдяки якій усе це сталося, — Діви Марії. Колм Тойбін глибоко описує думки, переживання і страхи Марії саме як матері і як жінки. Історія несправедливо замовчує не тільки її почуття, але й не розповідає, що сталося з нею в подальшому.
Завдяки автору і книзі «Завіт Марії» у нас чи не вперше з’являється така можливість. І можливо.. все було саме так.
І на цій ноті прощаємось з вами до четверга і бажаємо веселих і теплих свят та смачної паски.
До зустрічі.
