Як показує практика і читацькі відгуки, дві книжки, що сьогодні опинились у нашій постійній рубриці #ЩоЧитатиВихідними є на диво універсальними і їх насправді буде цікаво прочитати і хлопцям, і дівчатам.
Почнемо з дивовижної книжки
Юрґена Саленбахера — «Креативний особистий брендинг». Погодьтеся, зараз у світі настала епоха, коли кожен, хто має сторінку у якійсь із соціальних мереж, може називати себе «брендом». Особливо, якщо він продукує якусь цінність, наприклад, власні вироби або послуги комерційного чи творчого характеру. 21 століття — час, коли можливо усе, головне, вміти знаходити свою аудиторію і комунікувати з нею. А це, до слова, не так вже й легко, якщо побутує шалена конкуренція поміж сотень, тисяч, а то і мільйонів таких «брендів». Отож, що робити і як вигідно вирізнятись? Автор
«Креативного особистого брендингу» пропонує рішення. Свого часу Саленбахер розробив унікальну методику для того, щоб розвивати у колах топ-менеджерів та керівництв компаній різних масштабів жилку креативного мислення, яка б вдало інтегрувалась у бізнес-моделі. За цієї методикою будь-хто, хто прагне навчитись користуватись творчими підходами та продукувати нестандартні й успішні рішення, міг докласти дрібку зусиль і показати результат. Спершу його ідея була протестована на менеджерах, але згодом він побачив, що це працює і за будь-яких інших умов. Освоївши чотири ключові елементи КОБ — сутність, стиль, упевненість та грацію, багато учасників з різних сфер діяльності показали прекрасні результати. Зважаючи, що сучасне суспільство стало багато в чому рівноправним, припускаємо, що ця книжка допоможе віднайти успіх і чоловікам, і жінкам.
Дівчатам ми вирішили обрати книжку чи не найвідомішого у світі польського письменника
Януша Леона Вишневського і його бестселер
«Самотність у Мережі». За вікном змінюється ціла епоха. Людство стоїть на порозі нового тисячоліття. В багатьох на той час починають з’являтись комп’ютери, а згодом і унікальна в своєму роді мережа — інтернет. Якуб, головний герой, —молодий вчений з польським корінням, який працює у німецькому інституті. Одного вечора до нього на мейл приходить дивний лист від незнайомки, у якому вона виливає йому душу і наприкінці пропонує продовжити розмову у режимі реального часу. Наприклад, через ICQ (це праотець усіх месенджерів, якщо що), якщо він вважатиме за потрібне. Чоловік був сильно вражений глибиною і відвертістю того листа, до всього, його внутрішня потреба у теплі й любові, його самотність, таки спонукала чоловіка відписати їй. Так зародилось спілкування. Згодом двоє незнайомців пізнавши одне одного через друковані рядки… закохались. Все б могло бути добре, якби не кілька важливих факторів — по-перше, вона заміжня, по-друге, якщо вони й зможуть зустрітись, то навряд це призведе до чогось доброго. Та вони наважились…
Януш Вишневський на прикладі зламу епох і входження у нову, цифрову еру, показав наскільки людина може бути самотньою у своєму щасті й горі. Мабуть тому ця книга відкликнулась у серці мільйонів книгоманів.
Що ж, а тепер біжіть і готуйтеся до свята. Бажаємо успіху і любові, друзі!
