Днями у київському Книголенді, що на Контрактовій площі відбулася презентація нового роману Сергія Батурина «CLAVUS DOMINI».
Чотири роки кропіткої роботи автора, роман побачив світ і ось днями кияни познайомилися ближче не лише з книгою «CLAVUS DOMINI», а і з автором та навіть секретами написання роману.
З латині назва книги перекладається, як "Цвях Господній". Книга розповідає про часи, в які було розіп’ято Ісуса Христа. В основі сюжету роману - історія розбійника Варавви, який повинен був бути розп'ятий разом з Ісусом на Голгофі, але відпущений на свободу з волі єрусалимської натовпу. Але чи справді він був злочинцем, чи його арешт – випадковість? Насправді ця людина не була злочинцем, його арешт - випадковість. Шлях Варавви лежить з краю в край Римської імперії початку тисячоліття, він бере участь практично у всіх великих війнах тієї епохи.
Автор шукає відповідь на питання: ким був той «розбійник Варавва»? Чи насправді він був знайомий з Ісусом, і чому єрусалимський натовп наполягав на його помилуванні?
У процесі написання книги, автор подорожував до Арада та Ієрусалиму, аби якогома більше наповнитися ізраїльскою атмосферою, в якій 2000 років тому відбувалися події, зображені в романі. Також присутні на презентації дізналися про довгі консультації з фахівцем з юдаїки – Ігорем Гольфманом. Тому кожен виходив з впевненістю – автор підійшов до написання роману дуже серйозно.
Чи не вперше від автора прозвучала теза про те, що проблематика книги пов’язана не з теологічними чи релігійними питаннями, а з морально-етичними.
Окремо автор зазначив, що його література не розрахована на масового читача, його книгою цікавляться виключно читачі з високим рівнем IQ. Але з іншого боку ,не дивлячись на насиченість книги архаїчною та екзотичною тематикою і лексикою, оповідь ведеться просто і доступно.
Багато відвідувачів відзначили для себе, що у книзі яскраво ілюстрована історія юдеїв та їх культура. І це, чи не перша в Україні, книга, яка відкриває завісу над цим шаром культури.
Бесіда з читачами переривалася уривками з роману, які милозвучно читав сам автор. Родзинкою стало і те, що їх він читав не з книги, а з власних рукописів.
Традиційно презентація завершилася автографами та теплими обіймами автора.
