Наряду з англійською іспанська найбільш популярна мова в літературі, тож не дивно, що цю літературну премію називають «іспанським Нобелем». Премія Мігеля де Сервантеса — найвища літературна нагорода для іспанських та латиноамериканських письменників, які зробили значний внесок у збагачення іспаномовної літературної спадщини.
У далекому 1975 році Міністерство культури Іспанії вирішило засновати премію та вручати її тільки живим письменникам, чиї твори повністю або в більшій частині написані іспанською мовою. За назвою діло не стало — на честь кого ж можна назвати найвищу літературну нагороду, як не на честь найвидатнішого іспанського письменника Мігеля де Сервантеса?:)
Конкурс об’являється за півроку до дати вручення нагороди. Номінантів на премію висувають: Академії іспанської мови, номінанти та лауреати премії минулих років, члени журі та культурні установи Іспанії та Латинської Америки, чия діяльність пов’язана з іспаномовною літературою.
Хто ж ті небожителі, що беруть на себе відповідальність за визнання кращого іспаномовного письменника року? 2008 року оргкомітет премії остаточно визначився із моделлю формування складу журі.
Відтоді до складу журі входять:
два останніх лауреати премії Мігеля де Сервантеса;
член Королівської іспанської Академії;
член однієї з мовних Академій ібероамериканських країн.
Чотири представники академічного, університетського та літературного світу:
член Конференції ректорів іспанських університетів;
член Союзу університетів Латинської Америки;
директор Інституту Сервантеса;
Міністр освіти, культури й спорту Іспанії.
Два представники журналістів, що пишуть про культуру, а саме:
член Федерації журналістських асоціацій Іспанії;
член Асоціації журналістів Латинської Америки.
Представник Міжнародної асоціації латиноамериканців.
Ця, майже футбольна, команда й визначає, хто отримає нагороду 125 тисяч євро та пам’ятну медаль. За негласною традицією премію один рік отримує іспанській автор, наступного року — латиноамериканський. Тільки одного разу премією нагородили одразу двох письменників, більше таке не повторювалось.
Не дивно, що премію, яка була названа на честь автора «Дон Кіхоту», вручається в містечку Алкала-де-Енарес, батьківщині Сервантеса, у день його смерті — 23 квітня. Цей день, вшановуючи пам’ять великого письменника, оголосили Міжнародним днем книги та авторського права. Нагороджує переможця король Іспанії на урочистій церемонії, що проходить в університеті Алкала-де-Енарес. Король виголошує промову, в якій розповідається про життя та літературну творчість переможця, обов’язково згадується Сервантес та інші класики іспаномовної літератури, а також наголошується про необхідність державного сприяння збереженню та розвитку іспанської мови.
Лауреату премії приділяється багато уваги: обов’язково проводяться зустрічі зі студентами, проходять літературні читання, виставки. Цікаву традицію започаткували 1999 року — за ініціативою тодішнього державного секретаря з культури Мігеля Анхеля Кортеса була створена портретна галерея всіх лауреатів премії Мігеля де Сервантеса. Організатори наголошують, що це не просто колекція портретів — це колекція чудових картин, написаних відомими й знаними митцями Іспанії та Америки. Шукали не просто портретистів, а художників, які розуміють, як передати образ письменника та його літературний всесвіт в живописі. «Представлені тут портрети — це короткі історії, які чекають, щоб їх прочитали», — любить повторювати куратор виставки Естрелла де Дієго. Чесно кажучи, більшість картин не викликає у нас особливих емоцій, але, скоріш за все, ми просто нічого не тямимо у живописі))))
Якщо ви не впізнали, то праворуч «літературний всесвіт» Борхеса))) Він, як ви вже здогадалися, був одним із лауреатів премії Сервантеса.
На цьому залишаємо Іспанію та повертаємось додому — наступного тижня поговоримо про нашу рідну, українську, премію. Яку саме? Дізнаєтесь наступного тижня 
