Історичні події часто бувають настільки неймовірними, що більше схожі на плоди бурхливої творчої уяви авторів художньої літератури. Якщо вас цікавлять загадки й таємниці минулого та історії життя його видатних особистостей, то сьогоднішня добірка вас неодмінно зацікавить.
Почнемо з путівника по історії
«Століття змін» британського історика й письменника Ієна Мортімера. Нам здається, що у XX столітті відбулося найбільше важливих та вражаючих змін порівняно з будь-яким іншим часом за попередні тисячу років. А от Ієн Мортімер вважає це зухвальством, тому вирішив дослідити, яке століття західної цивілізації в попередньому тисячолітті зазнало найбільших змін. У цій книзі ви побачите плоди досліджень, що тривали більше десяти років.
Автор дає нам можливість самостійно визначити та виміряти важливість змін, зосередившись на конкретних історичних періодах. Головним у дослідженні було не визначити якісь конкретні яскраві об’єкти та видатні історичні особистості, а інновації культурного, політичного, соціального та технологічного значення, які докорінно змінили життя людей наприкінці даного століття, у порівнянні з початком століття. Мортімер розповідає про винаходи або відомих історичних осіб, які сформували інноваційні зміни, що позитивно чи негативно вплинули на західну цивілізацію. Наприкінці кожного розділу автор підсумовує, як ці зміни взаємодіяли одна з одною та визначив особу, яку він вважає основним агентом змін.
Автор
«Міністерства Правди» Доріан Лінскі — великий шанувальник Джорджа Орвелла та роману «1984». Він стверджує, що його книга не є біографією Орвелла, це біографія самого роману «1984». Здебільшого це так і є. Звичайно, у першій частині книги є коротка біографія Орвелла, в ній розповідається переважно про досвід письменника, отриманий під час громадянської війни в Іспанії. Деякі елементи цього досвіду знайшли своє відображення у «1984». Окрім того Лінскі досліджує, які письменники й твори вплинули на автора при створенні «1984» (зокрема, Герберт Веллс та роман «Ми» Євгена Замятіна).
Обговорюється й сприйняття роману, а також зростаючий вплив, який він мав від моменту виходу аж до наших днів. Лінскі розглядає його вплив під час холодної війни та його вплив на музику, кіно та телебачення. А ще зазначає, що сталася дивна річ — роман став невід’ємною частиною нашої культури, що визнається усіма прошарками суспільства. У світі, створеному Орвеллом в «1984», є щось, що говорить про страхи, які ми всі маємо щодо функціонування суспільства та уряду. Якимось дивним чином роман став для всіх нас попередженням щодо бажання маніпулювати історією та правдою.
Наступною книгою ТОПу буде
«Спорт у тіні імперій». Збіґнєв Рокіта написав книгу на захоплюючу тему: спорт і політика завжди переплітаються. Скільки епічних історій ми маємо завдяки спортивним протистоянням. Збірна Угорщини з водного поло була надзвичайно сильною, коли перемогла СРСР у 1956 році. Так само литовці, які виграли матч за бронзу на Олімпіаді в Барселоні проти збанкрутілої радянської імперії, також не були баскетбольною попелюшкою. Обидві команди в цих матчах «вмерли» за свою країну. Вони були не стільки фаворитом своєї дисципліни, скільки еманацією маленької країни, яка вимагала сатисфакції від загарбника. Угорці мстяться (навіть символічно) за криваву радянську агресію, литовці виявляють прагнення до незалежності.
У книзі ці відомі й неодноразово описувані історії змішані з повною екзотикою. Скільки людей чули про чемпіонат світу з футболу країн, які не є членами ФІФА та УЄФА? Збіґнєв Рокіта уводить нас у світ екзотики Абхазії, Нагірного Карабаху та вірмено-азербайджанського конфлікту, в якому м’яч давно відійшов на другий план. Це, безумовно, найкращі частини книги. Написані з журналістським запалом, вони зближують регіони, де, здавалося б, ніхто не грає у футбол, а верхова їзда чи стрільба з гвинтівки — набагато важливіша майстерність. У цій книзі ви знайдете багато інших спортивний подій, які стали частиною історії.
Якщо ви мало що пам’ятаєте з курсу світової історії про єгипетську царицю Клеопатру та ваші знання грунтуются на фільмі з Елізабет Тейлор, то дослідження
Стейсі Шифф «Клеопатра. Життя» саме для вас.
Особа Клеопатри є центром всесвіту цієї книги, навколо якого обертаються всі інші події. На жаль, єдиний спосіб по-справжньому пізнати Клеопатру зараз — це аналізувати події, що відбувалися навколо неї очима людей, з якими вона контактувала. Звісно, це створює певну дистанцію від неї, але дозволяє більш об’єктивно подивитися на її життя. Завдяки цим елементам авторка дозволяє вам розібрати життя єгипетської цариці і краще зрозуміти, ким була Клеопатра як особистість, якою насправді була її особистість і чи справді щось із цих скандальних чуток було правдою. Авґуст Цезар майже викреслив її ім’я з підручників історії. Майже. Вона залишається в історії донині, і Стейсі Шифф чудово попрацював над тим, щоб викопати правду про цю жінку, про яку ми майже нічого не знаємо. Ми навіть не знаємо, як вона виглядає, за винятком якоїсь монети Птолемеїв з її бюстом. Кожен момент життя Клеопатри обертається навколо процвітання її царства. Важко визначити, чи зробила вона щось по-справжньому з любові, чи це було шоу, але в кінцевому підсумку все це було для Єгипту.
Забудьте про нудні підручники історії!
«А потім прийшов Цезар» від Алекса Хавра, вченого й популяризатора науки, — це захопливе оповідання, написане з гумором та любов’ю до історії.
У VIII ст. до н. е., часі, який вважається датою виникнення Риму, існувало сотні міст, які могли стати відправною точкою всієї західної цивілізації. Але не стали. Що такого особливого було в людях, які населяли Рим, в їхніх звичаях, ритуалах і, як сказали б сьогодні, механізмах вирішення конфліктів? Чим були гірші етруски, самніти, кампанійці або, скажімо, тускуланці — близькі сусіди римлян? Де тут випадковість, а де закономірність? І чому саме Давній Рим є таким важливим в історії? Відповідь проста: а що ж іще? Більш ранніх описів політичного та суспільного життя людських громад ми просто не маємо. Те, що ми знаємо про Давню Грецію, зазвичай є надто фрагментарним і однобічним. Лише Рим уперше в історії залишив нам більш-менш цілісну картину того, що відбувалось: у русі та розвитку, із наданням різноманітних точок зору і, що найважливіше,— з оцінкою віддалених наслідків. Це саме собою є істотним, але вдвічі важливішим і цікавішим іще й тому, що на цих прикладах виникала і формувалась Європа доби Ренесансу й Нового часу, частиною якої є і ми. А щоб зрозуміти, як саме ми докотилися до такого життя, непогано також з’ясувати, звідки ми «котимося» і які сили діють на нашу інерційну кульку.
На цій оптимістичній ноті ми прощаємось до наступної добірки! Нагадуємо, що усі книжки добірки можна придбати за акційними цінами та розрахуватись карткою єПідтримка.
До зустрічі у суботу!
