«Історія – свідок минулого, світло істини, жива пам’ять». Давайте поглянемо їй в обличчя й послухаємо її розповіді з різних куточків світу.
Вже традиційно ми хотіли б почати сьогоднішній екскурс з новинки нашого видавництва — дивовижного дослідження американської журналістки Вірджинії Пострел «Тканина цивілізації. Як текстиль створив світ».
Від того моменту, як нас загорнули в пелюшку одразу після народження, ми перебуваємо в оточенні текстилю. Тканини вкривають наші тіла, вистилають наші ліжка та лягають килимами на підлогу. Текстиль дає нам паски безпеки та диванні подушки, намети та банні рушники, медичні маски та клейку стрічку. Він усюди.
Історія текстилю — це історія людської винахідливості. Сільське господарство розвивалося в пошуках волокон, а також їжі. Машини, що полегшували людську працю, зокрема технічні досягнення промислової революції, виникли через потребу в нитках. Витоки хімії ховаються у фарбуванні та оздобленні тканин; початок двійкового коду — і аспектів самої математики — у ткацтві. Аналогічно до пошуків спецій і золота, гонитва за тканинами й барвниками спонукала торговців перетинати континенти, а моряків — досліджувати незнайомі моря.
Від найдавніших часів і до сьогодення торгівля текстилем стимулювала обмін між віддаленими регіонами. Мінойці експортували вовняні тканини (деякі з них було пофарбовано в дорогоцінний пурпур) аж до Єгипту. Стародавні римляни носили китайський шовк, вартість якого була на вагу золота. Текстильний бізнес фінансував італійське Відродження та імперію Великих Моголів; він же подарував нам Давида Мікеланджело та Тадж Махал. Текстильна торгівля розповсюдила алфавіт та подвійну бухгалтерію, дала початок фінансовим установам і сприяла работоргівлі.
У різні способи — водночас непомітні й очевидні, прекрасні та жахливі — текстиль створив наш світ. Ця книга — синтез новаторських досліджень з археології, економіки та інших наук, який розкриває таємниці цього довгого шляху.
«Самознищення Європи: імміграція, ідентичність, іслам» авторства Дугласа Мюррея — це міжнародний бестселер про континент і культуру, спійманих на місці самогубства. Це провокаційний науковий твір, який досліджує вплив масової імміграції на культурну, політичну і релігійну ідентичність країн Європи. Книга містить ретельний огляд імміграції до Європи мусульман з Близького Сходу та Африки, передумов, розвитку, соціальних наслідків та кульмінації у вигляді політичного радикалізму і тероризму, які стали звичним явищем.
Дуґлас Мюррей — британський мислитель та інтелектуал, політичний оглядач, автор трьох світових бестселерів. Один з найкращих у світі дискутантів, який брав участь у дебатах у парламенті Великої Британії та Білому домі. Заради свого дослідження він вирушає у подорож до Берліна, Парижа, Скандинавії, Лампедузи та Греції, щоб розкрити недугу в самому серці європейської культури та почути історії тих, хто прибув до Європи здалеку.
Обкладинка до книги є алюзією на знамениту картину «Танок» (La Danse) французького живописця Анрі Матісса. Ця робота була створена художником незадовго до Першої світової війни і викликала величезний скандал у Парижі. Матісс не тільки поривав з класичними на той час формами мистецтва — диким танцем і незвичним поєднанням спокійних та агресивних кольорів йому вдалося передати експресію «божевільного» початку ХХ століття. На обкладинці книжки оголені фігури людей в запальному угарі замінені політиками, які в своїх політичних кружляннях пустилися берега, і це має катастрофічні наслідки для Європи та її мешканців.
Книга закінчується двома баченнями нової Європи — одне з надією, інше песимістичне, — які малюють картину Європи в кризі та пропонують вибір щодо того, що ми можемо зробити далі. Насичена фактами й цифрами, книжка буде корисною всім, хто цікавиться європейською політикою, демографією, протистоянням світових релігій та ідеологій, проблемами мультикультуралізму, міграції та майбутнім Європи.
«Переосмислення забутого ХХ століття» — важлива книжка одного з найавторитетніших істориків сучасності Тоні Джадта, автора численних досліджень з новітньої історії Європи, зокрема книжки «Після війни: історія Європи від 1945 року» та збірки «Роздуми про ХХ століття», написаної у співавторстві з Тімоті Снайдером.
Це збірка есеїв, які Джадт писав впродовж дванадцяти років — з 1994 до 2006-го. Ці праці охоплюють доволі широке коло питань — від французьких марксистів до американської зовнішньої політики, від глобалізаційної економіки до пам’яті про зло, а також мають доволі широку географію — від Бельгії до Ізраїлю. Але пов’язані вони з двома основними проблемами. Перша — це роль ідей і відповідальність інтелектуалів: найраніший есей, поданий у цій книжці, трактує Альбера Камю, а найновіший присвячений Лешеку Колаковському. Друга — це місце нещодавньої історії в добу забування: складність, із якою ми, здається, стикаємося, намагаючись осмислити щойно завершене бурхливе століття і винести з нього уроки.
«Переосмислення забутого ХХ століття» — насамперед книга про уроки, які ми мусимо винести з подій минулого. За оцінкою журналу «Forbes» ця книжка — чи не єдина та найбільша збірка думок про політичну, дипломатичну, соціальну та культурну історію ХХ ст.
Одним із художніх творів нашої добірки став роман Марі Бенедикт «Єдина жінка в кімнаті», заснований на правдивій історії ікони стилю, акторки Геді Ламар, чий новаторський винахід назавжди змінив те, як виглядає комунікація сьогодні.
Краса неодноразово допомагала Геді Ламар у порятунку власного життя: так вона й одружилася з австрійським торговцем зброєю, що дало їй змогу уникнути нацистських переслідувань попри своє єврейське коріння.
Та одного дня, зачувши про плани Третього Рейху, вона втекла з маєтку свого чоловіка й опинилася в Голлівуді. Там всі про неї дізналися як про Геді Ламар — дивовижної краси жінку, а також справжню зірку сріблястих екранів. Але в Геді була таємниця, яка б точно приголомшила всіх більше за її власне походження чи шлюб: вона — блискуча винахідниця, яка має ідею, що ось-ось переверне Америку догори дриґом.
Авторка Марі Бенедикт пише абсолютні бестселери, присвячені маловідомим сторінкам біографій всесвітньо відомих жінок. Серед її творчого доробку є книжки про Розалінд Франклін, Мілеву Айнштайн, Аґату Крісті та багатьох інших. Її історія про Геді Ламар спирається на реальні факти та порушує актуальні питання цінності й визнання жінки в патріархальному суспільстві. У цьому історичному романі вона віддає данину приголомшливим та прихованим від істориків внескам у науку знаної голлівудської ікони.
Останньою в нашому списку буде книга «Відкриття повільності», яка розповідає про життя всесвітньо відомого британського дослідника ХІХ століття сера Джона Франкліна.
Завдяки ретельному вивченню історії та дивовижній майстерності оповідача Стена Надольного, ми маємо змогу простежити шлях розвитку Джона Франкліна від незграбного школяра та підлітка, якого постійно висміювали, до керівника експедиції, губернатора Тасманії та ікони пригод. Повільний і цілеспрямований з дитинства, Франклін, здавалося, був приречений на невдачу. Але він втік зі світу індустрії та імперії, яка постійно розширювалася, до мовчазного морського ландшафту, де всесвіт здавався більш керованим. У чотирнадцять років він пішов на флот. Переживши жахливі битви під Копенгагеном і Трафальгаром, він здійснив кілька дослідницьких подорожей на північ Канади та став губернатором Землі Ван-Дімена (нині Тасманія). Кожен, з ким він спілкувався, відчував, що Франклін був рідкісною людиною, людиною, яка була “поза часом” і яка перейшла в інший, величніший ритм. Зрештою цей ритм змусив Франкліна знову відплисти — у його останню, доленосну подорож — до Арктики на пошуки Північно-Західного проходу.
«Відкриття повільності» — це захоплююча розповідь про чудове та різноманітне життя. Це незабутнє, глибоко зворушливе читання, яке підтверджує думку про визнання роману як одного із класичних творів сучасної світової літератури.
Ці та інші історичні дослідження відомих подій та видатних особистостей ви знайдете в нашій акційній добірці «Історія та публіцистика».
