Німеччина – це країна педантів, гарних робітників і… фіскалів) Держава виховує у своїх громадянах в дусі відповідальності, подекуди навіть трохи абсурдної. Взяти хоча б той факт, що за публічний ляпас вам загрожує штраф у розмірі 500 євро, а за зірвану квітку – взагалі 650. Тож якщо у вас виникло нестримне бажання дати ляпаса своєму співрозмовнику чи вручити дівчині букетика, зібраного з клумби неподалік, схаменіться – задоволення вийде надто дорогим.
Коли Німеччина перейшла з марок на євровалюту, ціни на все зросли майже вдвічі, та незважаючи на це німці живуть у достатку. Жити в орендованому житлі в Німеччині – норма для трьох чвертей населення. Житло орендують навіть дуже багаті люди. Це пов’язано з тим, що тут не прийнято витрачати понад 30 хвилин, аби дістатися офіса. При зміні роботи відразу переїжджають на іншу квартиру – ближче до місця побудови кар’єри.
Чверть населення — це люди старші 60 років. Вони зазвичай заможні, активно користуються Інтернетом. А ще німецькі пенсіонери – дуже активні туристи, яких можна зустріти на будь-якому континенті і в кращих містах планети. Вони неймовірно позитивні, допитливі і гарно екіпіровані.
А про цю німецьку розвагу начувані всі) Можливо, ви навіть уже відвідували цей всесвітньовідомий фестиваль. Якщо ж ні, починайте збиратися: в середині вересня в Мюнхені починається традиційний Октоберфест! Паради пивоваріння тут почали проводити від 1810 року. З того часу це дійство стало справжнім магнітом для туристів. Цікавий факт: щорічно на свято пива приїжджає понад 6 млн осіб звідусіль. За два тижні прихильники пінистого напою випивають понад 6 млн літрів пива! До речі, ціна одного літра пива перевищує позначку у 8 євро. А похвалитись Німеччині є чим, адже німці виготовляють близько 5000 сортів пива, 1500 видів ковбас, 300 видів хліба і 500 видів різної мінеральної води.
Культурна спадщина Німеччини вражає. Мало хто знає, що в цій країні кількість музеїв перевищує кількість пам’яток мистецтва у Великобританії та Італії разом узятих – їх тут близько 6000!
А ще німці – справжні книголюби. Ця країна входить до трійки держав з найвищим рівнем друкарства. Причому найбільш «начитаною» верствою населення є молодь віком від 14 до 19 років.
Мабуть сема тому у цій країні найбільша кількість Нобелівських лауреатів – їх аж 102!
А тепер – час наших підказок. Мова піде про авторів, знаних у всьому світі, однак ми вирішили не відмовляти собі в задоволенні розказати про великих німців, а вам – почитати про них.
Першим у списку стоїть Еріх Марія Ремарк – один з найвідоміших німецьких письменників XX століття. Автор романів «На Західному фронті без змін», «Три товариші», «Тріумфальна арка» , «Чорний обеліск» та ін. Ремарк народився в місті Оснабрюк, в католицькій робітничій родині. Він – друга дитина в родині, де було п'ятеро дітей. Його батько, Петер Франц Ремарк, працював палітурником. При народженні хлопцеві було дане ім'я Еріх Пауль. 1918 року, після смерті матері – Анни Марії Ремарк – у пам'ять про неї змінив своє ім'я на Еріх Марія. Коли хлопчик підріс, він став мріяти про кар’єру вчителя, але 1916 вніс свої корективи: Ремарк став солдатом. У 1917 році він отримав серйозне поранення і до кінця війни залишався у шпіталі. За життя Ремарк написав 15 романів, кілька збірок оповідань, есеїв, вистав та кіносценаріїв.
Доросле життя Еріха Марії Ремарка було досить насиченим не тільки в літературному, але й любовному плані. За життя у нього було багато інтрижок та серйозних стосунків, та одружений він був тільки двічі. А в період між шлюбами доля звела його з відомою актрисою та співачкою Марлен Дітріх. Їхні стосунки, що продовжувались протягом 40 років, були дуже болючими для Ремарка, тому що в Марлен було велике серце... Та він і в цьому віднайшов натхнення, написавши один з найкращих своїх романів – «Тріумфальна арка». Ремарк присвятив цей роман Марлен, списавши з неї головну героїню роману Жоан Маду.
Саме цей роман автора потрапив у список наших рекомендацій.
Наступний у списку – Франц Кафка – один із найвизначніших німецькомовних письменників XX ст. Сам Кафка опублікував чотири збірки – «Споглядання», «Сільський доктор», «Покарання» та «Голодар» – перший розділ роману «Америка» («Кочегар»), а також декілька інших коротких новел. Проте головні його твори – романи «Америка», «Процес» та «Замок» – залишилися різною мірою незавершеними і побачили світ уже після смерті автора і всупереч його останній волі.
Наш вибір ліг на роман «Процес», не настільки знаний українському читачеві, як-от «Перевтілення».
І закриває наші підказки Патрік Зюскінд – відомий німецький письменник і кіносценарист. Кар'єра його розпочалася з роботи журналіста, одночасно він вивчав середньовічну та новітню історію в Мюнхенському університеті. Успіх прийшов після виходу його першого твору «Контрабас». Найвідоміший твір Зюскінда – роман «Парфуми» (1985). Близько 15 мільйонів примірників твору продано, його перекладено 46 мовами, в тому числі латиною, і досить непогано екранізовано..
Що ж, приємного читання, книгомани! І до нових зустрічей!
