У той час, як у
Південній Кореї та по всьому світі на календарях 2018 рік, у
Північній Кореї - 107-ий. У них це називається
«чучхе», і свій початок воно бере від року народження Кім Ір Сена.
Ось вам іще один факт, який підкреслює контраст між двома Кореями. Південна Корея є однією з найбільш безпечних країн світу. Якщо в Південній Кореї коїться злочин, то його висвітлюють у місцевих газетах протягом тижня. А зберігання Біблії, перегляд південнокорейських фільмів і розповсюдження порнографії карається в Північній Кореї стратою. Цікаво, що спеціальна організація займається парашутуванням Біблії на територію Північної Кореї! Ті ж, у свою чергу, щось знають, тому що Північна Корея використовує факс для відправки погроз Південній Кореї.
Південна країна старається йти в ногу з часом, і мобільні телефони там є у всіх, та єдиним браузером для користування всесвітньою павутиною є
Internet Explorer. Тим часом Північна Корея завела власний «Інтернет» – так звану комп’ютерну мережу «Кванмен». Вона містить тільки відфільтровані статті наукового-технічного характеру.
А ще там є “відділ пропаганди і агітації”, який контролює всі комунікації в країні. Уряд заборонив усі іноземні канали, а радіо і телевізійні станції налаштовані тільки на урядові передачі.
Незважаючи на те, що народи Північної і Південної Кореї об’єднує одна мова, одна історія, одна культура, якій уже понад 5000 років, 10 млн корейців, на жаль, і досі відокремлені від своїх сімей.
У Південній Кореї по-особливому святкують День закоханих. Ви тільки уявіть: у них це свято чоловіків! До речі, саме на території Південної Кореї є парки, де відвідувачі можуть удосталь порозглядати еротичні скульптури.
Корейці одержимі власними фото. Для ще більшого милування собою вони навіть вигадали селфі, яке зрештою прижилось у всьому світі. Та все ж таки давайте побалакаємо про культуру, а якщо більш точніше, то про наші підказки до челенджу.
Представниця Південної Кореї -
Ган Канг - молода південнокорейська письменниця. Лауреатка Букерівської премії з літератури 2016 року за роман «Вегетаріанка», що розповідає про жінку, яка прийняла рішення відмовитися від м'яса.
Цей роман - одна з перших книг авторки, перекладених англійською.
Жанр роману південно-корейської письменниці Ган Канг балансує між домашнім трилером, притчею про трансформацію і медитацією. Оповідь ведеться то від імені нікчемного чоловіка героїні, який працює в офісі, то її заклопотаної старшої сестри і навіть одержимого свояка-художника. Ці герої працюють, відчувають муки творчості, облаштовують власне життя, а от сама Джінг-гай припиняє робити будь-що взагалі.
А парою для Ган став
Кан Чхольхван — корейський письменник та журналіст, біженець з Північної Кореї. Разом з французьким правозахисником
Пьером Рігуло Кан написав книгу «Пхеньянські акваріуми».
Історія людини на ім’я Кан Чхольхван, біженця, який провів 10 років у сумнозвісному таборі Йодок після того, як на його родичів, що переселилися з Японії, пала підозра. Книгу називають «частково жахливим, почасти історичним документом, почасти політичним трактатом». Через кілька років після звільнення Кан утік до Південної Кореї і став працювати журналістом у газеті «Чосон ільбо». Джон Джіттінгс, колишній оглядач The Guardian, каже, що «Національне агентство розвідки Південної Кореї більше не маніпулює біженцями з Півночі, і вони розповідають достовірні історії. “Пхеньянські акваріуми” - найбільш доступний приклад. В цілому, це до болю знайома повість про примусову працю, голод і жорстокість».
