Отже, сьогодні ми мандруємо колоритними Балканами. І наша наступна країна – Болгарія)
Це індустріальна країна з розвиненим сільським господарством, але головні галузі її економіки, безумовно, туризм і сфера послуг. І це зрозуміло, бо, мабуть, кожен чув про Варну, Сонячний Берег і Золоті Піски. А дехто навіть насолодився відпочинком на цих усесвітньо відомих курортах)
Болгарія має довгу і насичену історію. Ця балканська країна є однією з найстаріших країн Європи, бо її історія починається наприкінці VII століття. Болгарія - з тих країн, що пам’ятають Римську імперію, Візантію. До речі, саме тут стоїть найстаріша будівля Балканського півострова. Це житловий будинок, що нагадує фортечну вежу - рідкісний пам'ятник візантійської епохи, датований Х-ХІІ ст. У ньому, за легендою, ув’язнювали осіб, що провинилися. Подейкують, що серед них були навіть візантійські імператори.
Болгари першими із слов'янських народів прийняли християнство, але мусульман у країні мешкає чимало.
Ця невелика країна вирізняється винятково багатою природою. Чверть її території займають ліси — між іншим, одні з найгустіших у Центральній Європі. Тепле, чисте і спокійне море, гори, безліч мінеральних джерел з цілющими водами, пам'ятки культури й архітектури, живий, колоритний фольклор — усе це привертає увагу численних туристів звідусіль. Сотні готелів, ресторанів і розважальних закладів, прийнятні ціни створюють умови для повноцінного бюджетного відпочинку.
Але Болгарія - це не тільки туристичні курорти. Це багата й насичена наука, культура, фольклор, смачна кухня і якісний алкоголь. Кожен день будь-якого болгарина починається з кави. Місцеві жителі – то справжні кавомани. Мабуть, саме тому болгар вважають непунктуальними – вони приділяють кавовим ритуалам аж надто часу, причому щодня. Улюблений алкогольний напій, звісно ж, ракія. Це, так би мовити, облагороджений самогон. Й оскільки болгари вигадливий народ, одним видом вони не обійшлись і створили цілу палітру смаків із винограду, слив, груш та абрикосів). А от вино смакує їм менше, хоча Болгарія є одним з найбільших виробників та експортерів вин у Східній Європі. Доля експорту складає 80-85 %.
Та годі вже про їжу та спиртне) Чи знали ви наприклад, що винахідник першого електронного комп'ютера був болгарин? Так, і звали його Джон Вінсент Афанасов. А інший болгарський учений Петро Петров розробив перший у світі цифровий наручний годинник.
Цікавий факт: Болгарська народна пісня «Izel ye Delyo Haydutin» потрапила до списку музичних творів, які були відправлені в космос за програмою «Voyager» для можливого контакту з позаземним розумом. Тож Ілона Маска з Девідом Боуї і його хітом «Space Oddity» аж ніяк не можна вважати космічними першопроходцями)
А тепер про літературу) Найбільш яскраві літературні зірки Болгарії, за визначенням Вікіпедії, такі: Івайло Петров , Йордан Радічков, Георгій Мішев, Валері Петров, Радою Ралін, Димитр Коруджієв та Станіслав Страт. Ці письменники, поети та драматурги модернізували болгарську культуру і рухалися в одному напрямку з європейськими тенденціями розвитку літературної творчості.
До речі, у наших підказках фігурують ще двоє:
Це Георгі Господинов — сучасний болгарський письменник-постмодерніст, редактор «Літературного вісника», щотижневий оглядач «Щоденника» та редактор болгарського випуску Оксфордського літературного видання «Orient Express». Його перший роман під назвою «Природний роман» отримав Спеціальну нагороду на конкурсі «Розвиток» (за рукопис роману) та загалом перевидавався болгарською сім (!) разів. Критика відзначила цей твір як «перший за народженням і за славою роман покоління 90-х».
«Природний роман» — найпопулярніша болгарська книга від 1989 року. Вона опублікована двадцять одною мовою, в тому числі англійською, німецькою, іспанською, італійською, українською та ін.
І Богомил Райнов— болгарський поет, прозаїк та громадський діяч, автор детективних романів. Свої перші вірші Райнов почав публікувати в середині 1930-х років, а в 1940 році вийшла його перша поетична збірка «Вірші», яку схвально оцінили критики. В 1950-х почав публікувати свої оповідання та повісті так званого паризького циклу. Саме вони принесли популярність Райнову як прозаїку. Крім того, Райнов писав соціальну прозу про болгарську дійсність, а також науково-популярні праці з мистецтвознавства, в яких критично висловлювався стосовно західної масової культури («Чорний роман», «Масова культура» та ін). 1963 року вийшов друком детективний роман письменника «Інспектор і ніч».
Приємного вам читання і не забувайте писати відгуки та ставити теги)
