Едіт Вортон. Епоха невинності

«Епоха невинності»  Едіт Вортон #ФабулаКнигоманія2018 #FabulaBookMap_49 50/50 Цей роман був удостоєний Пулітцерівської премії (США). Його автор – Едіт Уортон – народилася в Нью-Йорку в знатній і заможній сім'ї. Про інтриги і забобони американської аристократії і йдеться в цій книзі. Дії роману відбуваються переважно в Нью-Йорку, і він охоплює досить великий проміжок часу – з 1870-х рр. до початку ХХ ст. Ньюланд Арчер походить з поважної аристократичної сім'ї. Він молодий, красивий, розумний, багатий і закоханий в Мей Велланд, представницю іншого аристократичного роду. І коли справа вже йде до весілля, в Нью-Йорк приїжджає Еллен Оленська, кузина Мей. Еллен втекла від чоловіка з Європи і хоче розлучитися, але сім'я противитися цьому, тому що розлучення були не прийняті в ті часи в аристократичних колах. До того ж, у Еллен досить вільні погляди на життя жінки, взаємини з чоловіками, які «йдуть в розріз» з консервативними поглядами американської знаті. Несподівано навіть для самого себе Ньюланд захоплюється Еллен: вона не тільки прекрасна і елегантна зовні, але й розумна і прониклива, і їхні погляди багато в чому збігаються. Ньюланд розривається між доброю і терплячою Мей та досвідченою і вільною Еллен. Книга, безумовно, захоплююча. Великий акцент зроблений на спробах молодих людей йти проти прийнятих в суспільстві ідей. Детально розкрито багато ритуалів і звичаїв, прийнятих в аристократичних колах США того часу. Автор описує їх, як старі і безглузді забобони, від яких прогресивні люди намагаються позбутися, але часто марно. Зокрема, дуже другорядною лінією розкривається доля одного з бідних сусідів Еллен, який пішов проти всіх і став займатися творчістю, тим, до чого у нього лежала душа, але внаслідок невдач він залишився ні з чим, голодував, і його дружина помирала. Герої ним захоплюються і хочуть жити так само, не розуміючи, що у них із самого початку були різні умови життя. Мені навіть здалося, що автор, чиє особисте життя складалося складно (вона, як і Еллен, довго не могла отримати розлучення) намагалася в цьому творі виправдати себе, тобто показати фальш і абсурдність тих традицій, ідей і поглядів на відносини між статями, які панували в суспільстві. Тут я не зовсім погоджуюся з автором, оскільки вважаю, що кожна людина бачить і знаходить щастя і самореалізацію в чомусь своєму: хтось – у свободі як особистого життя, так і кар’єри (як, наприклад, Еллен), хтось – у тихій турботі про будинок і сім'ю (як невибаглива і покірна Мей). У кожного своє розуміння щастя. Для мене в цій книзі найбільш інтригуючим був вибір Ньюланд між двома люблячими його і коханими ним жінками. Кілька разів за сюжетом Ньюланд стояв перед цим вибором, і, як мені здається, він зробив правильний вибір. Це була справжня любов, і подальші події в житті Ньюланда і фінал роману це зайвий раз підтверджують. Книга цікава, змушує багато про що задуматися. По ній був знятий фільм, але навіть незважаючи на яскравий акторський склад (В. Райдер, М. Пфайффер) і сильного режисера (М. Скорсезе), фільм не зміг, на мій погляд, передати всю глибину переживань і складнощів взаємин між героями. Це той випадок, коли книга сильніше. Я почала виписувати цікаві висловлювання з книги, що впали до душі, але їх виявилося так багато, що я вирішила не відволікатися і просто насолоджуватися читанням.   Цією книгою я закінчую свої мандри у FabulaBookMap. 50 книжок – майже 50 країн (без замін). Деякі книжки пройшли легко, якісь – надзвичайно важко; одні не залишали глибокого сліду, а після інших потрібен був час, аби відійти. Дуже рада, що завдяки завданням FabulaBookMap віднайшла для себе нових авторів, із творчістю яких продовжую знайомитися далі. Усім гарних книжок і приємного читання, що надихає!