Завтра весь цивілізований світ відзначатиме 80-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні — події, що змінила хід світової історії та визначила долі мільйонів. Але за кожним фронтом і перемогою стоять історії окремих людей: мужніх, вразливих, рішучих. Чоловіки і жінки, дорослі та діти, солдати й цивільні — кожен із них вів власну боротьбу за свободу. У цій добірці книжок ми згадуємо саме такі історії: нерозказані, зворушливі, героїчні. Це оповіді про жінок у русі опору, про силу мистецтва перед обличчям знищення, про літературних героїв, які говорять правду голосніше за будь-який архів. Усі вони — про силу духу, вибір і пам’ять.
«Бібліотека спалених книг» Бріанни Лабускес — це історичний роман про трьох жінок, чиї долі переплітаються на тлі подій Другої світової війни. Кожна з них бореться за свободу слова та проти цензури, використовуючи силу літератури як інструмент опору.
Роман охоплює три часові періоди та три міста:
- Берлін, 1933 рік: Американська письменниця Алтея Джеймс приїжджає до Німеччини за запрошенням Йозефа Ґеббельса для участі в програмі культурного обміну. Спочатку вона захоплюється новим порядком, але знайомство з Ханною Брехт, єврейкою та активісткою, відкриває їй очі на справжнє обличчя нацистського режиму.
- Париж, 1936 рік: Ханна Брехт, втікаючи від переслідувань у Німеччині, знаходить притулок у Франції. Вона працює в Бібліотеці спалених книг, намагаючись зберегти заборонену літературу та протистояти зростаючому фашизму.
- Нью-Йорк, 1944 рік: Вів’єн Чайлдс, вдова загиблого на фронті солдата, бореться проти цензури в США. Вона виступає проти спроб заборонити «Армійські видання» — кишенькові книжечки в м'якій обкладинці, які мільйонами відправляють солдатам за кордон. У процесі вона дізнається про таємничу бібліотеку заборонених книг у Брукліні, що пов’язує її з минулим Алтеї та Ханни.
Ці три історії демонструють, як література може стати потужною зброєю проти тиранії та забуття.
Бріанна Лабускес — американська письменниця, відома своїми історичними романами та трилерами. Її твори часто досліджують моральні дилеми та засновані на реальних подіях. У «Бібліотеці спалених книг» вона звертається до маловідомої історії Ради з питань книжок у воєнний час — організації, яка використовувала книги як "зброю у війні ідей" під час Другої світової війни.
Роман Лабускес — це глибоко емоційна та захоплива розповідь про силу слова та важливість збереження культурної спадщини. Через призму трьох жіночих доль авторка показує, як навіть у найтемніші часи література може надихати, об'єднувати та давати надію.
«Помста» — новий роман українського письменника, журналіста і волонтера Євгена Стеблівського, який порушує актуальні теми справедливості, патріотизму та боротьби з ворогами як зовнішніми, так і внутрішніми. Книга пропонує читачам зануритися в світ, де колишні військові створюють таємну організацію, подібну до ізраїльського «Моссаду», з метою знищення російських військових злочинців та покарання корупціонерів і колаборантів в Україні.
Сюжет розгортається на тлі масштабного вторгнення. Головні герої — ветерани армійської розвідки та сил спеціальних операцій — об'єднуються для створення потужної тіньової організації. Їхня місія полягає в ліквідації російських військових злочинців, відповідальних за бомбардування українських міст, а також у боротьбі з корупцією та зрадою всередині країни. Роман піднімає питання етичності та доцільності таких методів боротьби, змушуючи читача замислитися над складністю вибору між законом і справедливістю.
«Помста» — це не лише захопливий трилер, але й глибоке дослідження моральних дилем, з якими стикаються люди в умовах війни та суспільних потрясінь. Роман змушує замислитися над тим, де проходить межа між правосуддям і помстою, та які наслідки можуть мати радикальні дії навіть з благими намірами. Це потужний і актуальний твір, що відображає реалії сучасної України та піднімає важливі питання, які не залишать байдужими жодного читача.
«Дівчина на ім’я Самсон» американки Емі Гармон — це захопливий історичний роман, заснований на реальній історії Дебори Самсон, жінки, яка під час Війни за незалежність США переодяглася в чоловіка, щоб служити в армії.
Дебора Самсон народилася в 1760 році в Массачусетсі. Після того, як її батько покинув сім’ю, а мати не змогла її утримувати, Дебора стала служницею в родині Томасів. Вона виросла, допомагаючи по господарству та мріючи про свободу і пригоди.
У 1781 році, коли їй виповнилося 21, Дебора вирішила здійснити свою мрію. Вона переодяглася в чоловіка, взяла ім’я Роберт Шертліф і вступила до Континентальної армії. Завдяки своїй високій статурі та рішучості їй вдалося приховати свою справжню особистість.
Під час служби Дебора проявила неабияку хоробрість і відданість. Вона брала участь у боях, рятувала товаришів і навіть отримала поранення. Її стосунки з генералом Джоном Патерсоном поступово переросли в глибоку прив’язаність, що додало історії романтичного відтінку.
Після закінчення війни Дебора та Джон одружилися. Її історія стала відомою, і вона почала виступати з лекціями, розповідаючи про свій досвід.
Це глибока і зворушлива історія про жінку, що кинула виклик суспільним нормам і боролася за свою свободу. Книга порушує важливі теми гендерної рівності, особистої ідентичності та сили духу.
Історія Другої світової війни здебільшого подається як історія фронтів, політики й чоловіків. Проте книжка Джуді Баталіон «Світло днів» рішуче змінює цю перспективу. Вона відкриває широку панораму ролі єврейських дівчат і жінок, які, попри юний вік, страх і втрати, стали активними учасницями підпілля та збройного спротиву в гітлерівських гето.
«Світло днів» — документальний роман, що розповідає про єврейських жінок у Польщі, які перетворили молодіжні організації на осередки опору. Деякі з них були підлітками, коли на їхніх очах загинули родини. Вони зробили вибір — не бути жертвами. Вони стали кур’єрками, шпигунками, підривницями. Ховали зброю в хлібі, підривали німецькі залізниці, рятували інших, організовували школи та підпільні шпиталі.
Ці жінки — як Фрумка Плотницька, Хайка Ґроссман, Цивія Любеткін — діяли рішуче й безкомпромісно, навіть коли шансів на перемогу майже не було. Авторка реконструює їхні історії на основі мемуарів, документів і розмов із нащадками, відкриваючи те, що тривалий час залишалося в тіні офіційної історії.
Джуді Баталіон — письменниця та історикиня єврейського походження, онука польських євреїв, які вижили під час Голокосту. Робота над книгою тривала понад 12 років. Вивчаючи забутий збірник мемуарів «Freuen in di Ghettos» («Жінки в гето»), вона занурилась у малодосліджену тему — і зуміла перетворити її на захопливу, глибоко емоційну й вражаюче деталізовану розповідь.
«Світло днів» руйнує кліше про жінок як пасивних жертв і показує їх справжніми героїнями. Це історія не лише про спротив, а й про сестринство, рішучість і бажання жити попри смерть.
Баталіон дає голос тим, хто його не мав, і робить це з повагою, точністю та літературним хистом. Недарма книжка стала бестселером New York Times і отримала низку престижних нагород.
У ХХ столітті було чимало книжок про Першу світову війну. Про жахи фронту, трагедію «втраченого покоління», про абсурдність загибелі в ім’я імперій, що розпадались на очах. Але лише одна з них змусила читачів сміятися — і водночас кривитися від гіркоти, розуміючи, що іноді абсурд здатен розповісти про війну глибше, ніж будь-який реалізм. Йдеться про безсмертний роман «Пригоди бравого вояка Швейка» чеського письменника Ярослава Гашека — твір, що вже сто років не втрачає актуальності й смислової гостроти.
Це книга, у якій гумор стає зброєю. І головний її герой — не герой у звичному розумінні, а антигерой, який дивом виживає там, де інші гинуть, просто тому, що поводиться як безнадійний ідіот... або ж надзвичайно хитрий геній перевтілення.
«Пригоди бравого вояка Швейка» — це сатиричний роман про недоладність армійської машини, про бюрократичне божевілля Австро-Угорської імперії напередодні та під час Першої світової війни. Головний герой, Йозеф Швейк, — пражський торговець псами, який, попри діагноз «офіційно божевільний», потрапляє до армії. І з цього моменту починається низка трагікомічних пригод: шпиталі для божевільних, арешти, військові казарми, абсурдні накази, дурнуваті начальники — усе це Швейк приймає з незмінною добродушною посмішкою й покірністю.
Його історія — це подорож не лише через географію війни, а й через її абсурд, лицемірство, безглуздість. Швейк завжди виконує накази... буквально. А це — найстрашніше, що може статися у системі, де самі накази не мають жодного сенсу.
Чи Швейк справді наївний, чи лише прикидається дурником, аби вижити — відкрите питання, яке стає серцем усієї книги. І в цьому — геніальність образу: він дозволяє одночасно сміятися й думати, співчувати й дратуватися.
Ярослав Гашек (1883–1923) — чеський письменник, сатирик, анархіст і безумовно людина поза рамками. Він сам був добровольцем у Першій світовій, побував у полоні, приєднався до Червоної армії, редагував революційні газети, а згодом повернувся до Чехословаччини, де й написав роман про Швейка, який спочатку видавався окремими частинами й не був завершений через передчасну смерть автора.
Гашек — це людина, яка розуміла абсурд не з книжок, а з життя. І тому його сатира така жива, точна і, як не дивно, глибоко людяна.
«Пригоди бравого вояка Швейка» — це роман, який пережив не лише свою епоху, а й державу, яку висміював. Його читають і цитують у всьому світі, він став основою для фільмів, вистав, коміксів і навіть філософських розвідок. Швейк — не просто персонаж, це архетип людини, що виживає у системі, де не виживає здоровий глузд.
Це не легка комедія — це сміх на межі нервового зриву. Це книга про війну без пафосу, про армію без героїзму, про державу без сенсу. І водночас — це одна з найтепліших книг, бо в її центрі стоїть проста людина з нескінченним запасом анекдотів, терпіння і — можливо — мудрості.
Це книга, яка не просто змушує сміятися — вона змушує зрозуміти, чому ми ще сміємося там, де давно мали б плакати.
Цей тиждень почався з важливої події для світу літератури — вручення Пулітцерівської премії за художню книгу. Цьогорічним переможцем став Персіваль Еверетт із романом «Джеймс», що незабаром вийде друком у нашому видавництві. А поки він чекає своєї черги, ви можете оформити передзамовлення на інший роман Еверетта — «Дерева», який ми очікуємо вже наступного тижня.
