(01.01.1986 – 01.07.2023) Вікторія Амеліна – українська письменниця та громадська діячка.
Народилась у Львові. Емігрувала з батьком до Канади у підлітковому віці, проте через кілька років повернулась до України. Вищу освіту здобула у «Львівській політехніці». Працювала у міжнародних ІТ-компаніях.
Дебютувала Вікторія романом «Синдром листопаду, або Homo Compatien», який увійшов до десяти найкращих прозових видань за версією «ЛітАкценту», а також до короткого списку Премії Валерія Шевчука. Найвідоміший твір письменниці — роман «Дім для Дома», відзначений національними та міжнародними літературними преміями. Амеліна стала лавреаткою Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Твори авторки перекладені англійською, іспанською, німецькою, польською та чеською мовами.
Після 24 лютого 2022 року Вікторія співпрацювала з правозахисною організацією Truth Hounds, у рамках якої докментувала воєнні злочини росіян на деокупованих територіях. Саме вона знайшла щоденник Володимира Вакуленка, який він заховав під час окупації свого села. Згодом ці матеріали були видані окремою книжкою у харківському видавництві «Віват». Амеліна стала авторкою передмови, а також презентувала видання під час «Книжкового Арсеналу 2023». Паралельно працювала над дослідженням «War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War», у центрі якої — історії українських жінок, що документують воєнні злочини.
27 червня письменниця перебувала разом з делегацією колумбійських письменників і журналістів у Краматорську. Отримала важкі поранення внаслідок ракетного удару росіян по центру міста. Впродовж кількох днів лікарі боролись за життя Вікторії, однак її не вдалось врятувати.
