(04.07.1891 – 01.12.1978) Петро Панч (справжнє ім'я – Петро Йосипович Панченко) – відомий український письменник.
Народився в м. Валки на Харківщині. Після двокласної школи працював писарчуком в агента земського стархування. Закінчив Полтавське землемірне училище та прискорені курси в Одеському артилерійському училищі. Діставши офіцерське звання прапорщика артилерії – опиняється на фронті першої світової війни. Працював у журналі «Червоній шлях» у Харкові та належав до літературних угруповань «Плуг», ЗАПЛІТЕ, «ВУСАА».
Панч є автором понад 60-ти прозових творів. Зокрема оповідань «Рідна земля», «Гнів матері», книги фейлетонів «Зозуля», «Кортить курці просо», романів «Облога ночі», «Гомоніла Україна», «На калиновім мості», який було відзначено Шевченківською премією. Панч також писав для дітей і про дітей: «Малий партизан», «Будемо літати», «Син Таращанського полку», «Вовчий хвіст», «Для вас і про вас» тощо.
