(03.01.1868 – 19.01.1938) Микола Чернявський – український поет, педагог і земський діяч.
Народився в с. Торська Олексіївка, Донецька область, раніше Бахмутський повіт Катеринославська губернія. Закінчив Бахмутське духовне училище та Катеринославську семінарію. Учителював у Бахмутському духовному училищі викладачем церковних співів і музики. Працював земським статистиком у Чернігові та у губернському земстві у Херсоні. Очолив товариство «Українська Хата в Херсоні». За український націоналізм був репресований, а твори його були заборонені. Був розстріляний 19 січня 1938 року.
Микола Чернявський був реабілітований у 1955 році. Відродження його імені почалося з 1964 року, коли донецький літературознавець В. В. Костенко надрукував у видавництві «Донбас» літературно-критичний нарис про життєвий і творчий шлях М. Ф. Чернявського «На шляхах велелюдних». У 1966 році в Києві було видано двотомне зібрання творів письменника. У тематично багатій ліриці Чернявського особливо визначається любовна поезія, історичні твори, присвячені Козаччині та Гетьманщині, зокрема добі Б. Хмельницького, патріотичні вірші, присвячені Україні, пейзажна лірика тощо.
