(03.04.1783) Ірвінг Вашингтон — американський письменник, есеїст, біограф та історик першої половини XIX століття.
Народився в сім'ї багатого нью-йоркського комерсанта. Вивчав юриспруденцію та займався журналістикою. Ірвінг багато подорожував, довгий час жив у Лондоні, Парижі, Дрездені. Служив послом США в Іспанії.
Разом із братом Уільямом і товаришем письменником К. Полдінґом видав альманах «Сальма-ганді», в якому були зібрані різні смішні або дивні історії, анекдоти, міські новини та плітки. Випуски цього альманаху (всього було 20) користувалися успіхом та популярністю у читачів. Опублікував 2 збірки новел «Книга ескізів» та «Брейсбрідж-холл», які принесли йому світову славу. Найбільш відомий своїми оповіданнями «Легенда про Сонну Балку» та «Ріп Ван Вінкль», обидва з яких містяться в його книзі «Книга нарисів Джефрі Крейона, джентльмена». Його історичні праці включають біографії Джорджа Вашинґтона, Олівера Ґолдсміта та Мухаммеда, а також декілька праць про Іспанію XV століття, зокрема, щодо Христофора Колумба, Аль-Андалуса й Альгамбри. Саме книга подорожніх нарисів «Альгамбра», прикрашена легендами історії іспано-мавританського співіснування, вважається вершиною творчості автора.
Останні роки життя Ірвінг провів у своєму маєтку Саннісайд недалеко від Нью-Йорка. Помер письменник у 1859 році.