(31.03.1935) Галина Гордасевич – українська письменниця, публіцист та громадська діячка.
Народилася в м. Кременці на Тернопільщині. Дитинство минуло на Волині. Навчалася у с. Городці, м. Дубровиці, с. Кричильську. Без іспитів вступила до Острозького педагогічного училища. На другий курс перевелася в педучилище у м. Костопіль.
Була засуджена Рівненським обласним судом до 10 років ув'язнення за сфабрикованою справою про «складання націоналістичних віршів та антирадянську агітацію серед студентів». Покарання відбувала у Бобровицькому таборі поблизу Чернігова, була звільнена за амністією.
Після звільнення Галина повернулася на Донеччину, де закінчила школу робітничої молоді та театральне відділення культосвітнього училища. Працювала в Макіївці на труболиварному заводі, керівником драмгуртка у шахтарському селищі Ханжонкове, друкарем у Донецькій обласній друкарні, редактором у Донецькому облуправлінні преси, сценаристом у Донпобутрекламі.
Гордасевич – член Спілки письменників України, співзасновниця Донецького Товариства української мови та Донецького Крайового Руху. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Лауреат літературного конкурсу «Шістдесятники». Премії ім. О. Біленького в галузі критики й ім. В. Марченка в галузі публіцистики. Почесна відзнака-хрест «За заслуги в боротьбі за волю України» від Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, орден «За вірність» ім. В. Стуса від товариства «Меморіал» (посмертно).
Галина є автором низки критичних і публіцистичних статей, поетичних і прозових збірок, серед них «Веселки на тротуарах», «Відцвіла шипшина», «Вибране сином», «Ера України», «Степан Бандера: людина і міф», «Українка в світі» та багато інших.
Померла письменниця у 2001 році.
