28.06.2023
Що читати
Акція
Рік розпусти Клауса Отто Баха
11 відгуківСерія:
Видавництво:
До кінця акції залишилося
00
дн
00
год
00
хв
00
сек
Додаткова інформація
Ця книжка інтригує вже з назви. Бо читач замислюється: чому тільки рік, адже хочеться більше? З одного боку, це пристрасна еротична сага про звабливі жіночі ноги в чорних колготках. З іншого, це історія про закомплексовану людину, яку штовхають до дій власні демони в голові. А в сумі — це ще й цікавий, дотепний погляд на Україну збоку, очима прибульця-іноземця, якому все в нас здається дивним і не до кінця нормальним. Словом, це не просто вдалий роман, а й готовий сценарій для трагікомічного й дрібку еротичного серіалу. Сподіваюся лише, що його герой не стане наступним президентом. Андрій Любка, романіст, поет, перекладач та есеїст Останнім часом сучасна українська література небезпричинно перенасичена сумними темами та сюжетами, але як читачу, так і критиці не вистачає сучасного легкого письма, з яким можна відпочити і підійняти настрій. Ярослава Литвин схоплює «хвилю» ще раніше і пише роман «Рік розпусти Клауса Отто Баха», який ви нині тримаєте в руках. Це надзвичайний текст, з яким кожен забуде про щодення та проблеми, роман розкомплексовує, розслабляє, підвищує серотонін та любов до Батьківщини. Те, що з вашою свідомістю зробить Отто Бах, ви дізнаєтесь лише після прочитання… І рік розпусти кожному повнолітньому читачу гарантовано. Христя Венгринюк, письменниця, кандидатка філологічних наук, головна редакторка видавництва «Чорні Вівці» Давно не читав такої смішної книжки! Ну, як смішної… Головний герой — незграбний, закомплексований чоловік, з купою дитячих психотравм (одним словом, кожен читач десь в ньому впізнає і себе) — наївний закоханий романтик. Його постійно і шкода, і, водночас, регулярно доводиться переривати читання, щоб пережити приступи реготу. Низка трагедій маленької людини перетворюється на справжню Одісею Країною Чудес, сповнену пригод, відкриттів і небезпек. І що характерно, описуючи цю країну, авторка нічого від себе не видумує — все як є. І тут вже не знаєш, плачеш ти чи смієшся, чи й те й те разом. Це і детектив, і сатира, і психологічне дослідження, і авантюрний роман. І, звичайно, історія кохання — мила, трагікомічна і надзвичайно зворушлива!.. Артем Полежака, поет
Анастасія
19.05.2024
Якщо прочитати лише назву, яким можна уявити головного героя цієї історії?
Ну певно що, впевненого у собі молодика з іронічно усмішкою і гарною фігурою, за яким дівки бігають табунами 🤔
Але є невеличке "але"...
Клаусові 43. Він типовий дуже правильний німець. Від ідеальної фігури його відділяють кілограмів 20. Клаус Отто чутливий і мрійливий, як на свій вік.
Він дуже боїться красивих жінок і має фетіш, на нього до речі вдало натякає обкладинка 😏
Події будуть розгортатись в Німеччині та Україні. Чому в Україні? Бо гер Бах приїде сюди шукати свою кохану 🥰
Які тільки пригоди не спіткають цього чолов'ягу: вокзали, санаторій, поїздка плацкартом (біля туалету на боковій поличці, ага), ревнощі, заповзяті перекладачі і ще багато чого 😉
Легкий стиль авторки чудово читається, перебіг подій зацікавлює, а фінал дещо навіть шокує. Байдужими залишитись не вийде.
Звісно оповідь має багато кліше про українців та німців, але попри все, вони мають місце в нашому житті, тож все справедливо.
Мені дуже сподобались другорядні персонажі цієї історії, наприклад, Барбарисівна, Майкл (попри його стиль життя), Ленц. Вони живі, справжні, зі своїми тарганами 😅
Клаус Отто мене більшою мірою дивував, а іноді навіть трохи дратував, проте з пісні слів не викинеш і це його історія.
Авторка чудово передала атмосферу міст про які вона вела мову, їй вдались цікаві персонажі, хоч деякі з них шаблонні, але не картонні, а дуже навіть живі.
Читати рекомендую тим, хто хоче відпочити від надто серйозної літератури, хто хоче цікаву історію з неочікуваним фіналом і чогось незвичайного у звичайному.
Наталія
14.11.2021
Літературою це назвати складно. Шкода витраченого часу. З якою метою ця історія була написана непросто зрозуміти: Україна і українці описані, як дикунське, примітивне суспільство, з запитами і проблемами, які були актуальні щонайменше років 15 тому. Національні риси німців і українців невиправдано загострені і перебільшені, що швидше межує з порушенням толерантності, ніж з гумором. Не раджу книгу до прочитання, оскільки ні інтелектуального, ні естетичного задоволення таке чтиво не приносить.
Мирослава Тимінська
06.02.2021
"Я з України - це навпроти Європи..."
⠀
"Рік розпусти Клауса Отто Баха" виявився геть не про розпусту. Це радше зіткнення двох світів.
⠀
Книжка нагадує класичні романи виховання, коли герой вирушає у подорож, що пізнати світ і себе. Лиш наш герой запізнився років на 20. Але ніколи не пізно, а кохання - сильна мотивація.
⠀
Клаус лиш здогадувався, де та загадкова Україна. Знав, що там війна. Але що ви хочете з нашого героя - він і у літаку ще досі не літав. Та впертості йому не позичати, і Клаус сміливо їде шукати свою інтернет-кохану, яка ні сном, ні духом про його приїзд. Хоча скільки того Києва - Клаус впевнений, що знайде її ;)
⠀
А далі читайте про пригоди німця у Білій Церкві, Ворохті і плацкарті Укрзалізниці. Моментами я реготала до сліз, але здебільшого наша реальність, показана через призму сприйняття Клауса, викликала радше сум. Ми з цим живемо і не помічаємо, або помічаємо - і миримося. Нахабство і шахрайство, порушення правил і законів, і ніякої певності, що поліція тобі допоможе.
⠀
⠀
Байдужим роман про пригоди німця в Україні вас точно не залишить. Змусить усміхнутися і задуматися. Ну і фінал - цукерочка! Щиро рекомендую.
Показати ще
