Поросяча етика

Поросяча етика

5 відгуків

Видавництво:

Товар тимчасово відсутній
Додаткова інформація
Код виробника: ФБ643009У
ISBN: 978-617-09-3218-1
Вага: 0.34
Розміри, мм: 130x185
Кількість сторінок: 288
Рік видання: 2017
Мова видання: Українська
Жанр: Класика
Обкладинка: Тверда
Код виробника: ФБ1056036У
ISBN: 978-617-09-4901-1
Кількість сторінок: 288
Рік видання: 2017
Мова видання: Українська
Жанр: Класика
Формати файлiв:
epub

Історія світової літератури знає не так уже й багато справж­ніх майстрів короткого оповідання. Серед них такі уславлені імена, як Антон Чехов, Акутагава Рюноске, Орасіо Кірога, Сакі, Стівен Кінг. Сюди ж із повним правом зараховують і Віль­яма Сідні Портера, який обрав собі літературний псевдонім О. Генрі (1862–1910). Кожне його оповідання — лише кілька сторінок, та вони сповнені несподіванок і сюжетної дотепності, яскравих характерів, тонкого гумору і справжніх почуттів. Це воістину «найвищий пілотаж» літератури: досконала майстерність і життєва правда, простота й довершеність стилю, так би мовити, «в одному флаконі».

О. Генрі
О. Генрі
(11.09.1862—05.06.1910) - справжнє ім’я Вільям Сідні Портер. О. Генрі звідав і пережив усе, що доля могла уготувати людині з нижчих верств суспільства в Америці наприкінці 19 століття. Залишившись сиротою в три роки, він виховувався в родині тітки з боку батька, навчався на фармацевта й одночасно працював в аптеці, служив у земельній управі, касиром і кошторисником у банку. В 1894 році почав видавати в техаському місті Остині гумористичний тижневик "Ролінг Стоун", заповнюючи його сторінки власними нарисами, віршами й навіть малюнками. Тим часом у банку, де він працював, було виявлено нестачу коштів, і, оскільки шукати справжнього винуватця було ніколи, всю провину звели на касира. Портер не сподівався на правосуддя, тому вважав за краще виїхати до Мексики, залишивши в Остині молоду дружину. Так почались його поневіряння в Центральній і Південній Америці, де Портер опинився в компанії янкі-авантюристів, які вдавалися до різних сумнівних способів, аби підзаробити на довірливості тубільців. У 1898 році він отримав звістку про тяжку хворобу дружини й одразу ж повернувся до США. Та, на жаль, дружина вже померла, а самого його заарештували, засудили й помістили до в’язниці міста Коламбус у штаті Огайо, де він і провів наступні три роки як ув’язнений № 34627. У в’язниці він почав писати геть інші оповідання: тонкі, пройняті сумною іронією, з несподіваним фіналом. Їхніми героями ставали люди американського "дна": пройдисвіти, шахраї та дрібні гангстери. Перше з цих оповідань — "Різдвяний подарунок Діка-Свистуна" — було надруковане в журналі "Макклюрз Мегезін" у 1899 році під псевдонімом О. Генрі. Читачі одразу помітили нового автора, і на момент виходу на волю таємничий О. Генрі, який надсилав свої оповідання до редакції через третіх осіб, мав широку відомість, а видавці буквально полювали на нього. В 1903 р. письменник переїхав до Нью-Йорка, де один із крупних журналів запропонував йому контракт — писати по одному оповіданню щотижня, і він сумлінно виконував цю умову буквально до останніх днів.
Поросяча етика
Поросяча етика
Поросяча етика
Поросяча етика
Поросяча етика
Поросяча етика
Поросяча етика
Поросяча етика
Поросяча етика
Поросяча етика
User Олександр
24.03.2021
Книга сподобалось, читається легко. Ще хочеться відмітити якість самої книги вона на вищому рівні.
User superadmin
25.01.2019
Відгук з інстаграму користувача @zoriana.kryzhanovych: якщо ви не любите О.Генрі, значить ви не читали О.Генрі ? якщо ви не знали, то О.Генрі майстер короткого оповідання. коли минулого року отримала його збірку, то спочатку пошкодувала, бо не читала оповідань. я ще ніколи так не помилялась?? . в анатоції справедливо зазначено, що "кожне його оповідання — лише кілька сторінок, та вони сповнені несподіванок і сюжетної дотепності, яскравих характерів, тонкого гумору і справжніх почуттів." і неможливо описати краще. улюбленні оповідання цієї збірки - "Персики" (безглуздо), "Споріднені душі" (кумедно), "Останній листок" (зворушливо). а всі інші теж цікаві, смішні і непередбачувані з першої збірки, яку я читала минулого року, "Дороги, які ми вибираємо" від #видавництвознання улюблене оповідання "Через курєра" (дуже і дуже смішно)?
User dante-kiev
16.10.2018
Збірка оповідань "Поросяча етика" - можна спіливо назвати The Best Of короля новел та оповідь О.Генрі. Адже, Вільям Сідні Портер (справжнє ім'я письменника) за своє життя написав 273 новел і оповідань... Повне зібрання його творів становить 18 томів! Герої О.Генрі різноманітні: мільйонери, ковбої, спекулянти, клерки, пралі, бандити, фінансисти, політики, письменники, артисти, художники, робітники, інженери, пожежники — змінюють один одного. Оригінальність О. Генрі виявилася в блискучому застосуванні жаргону, гострих слівець і виразів, і в загальній колоритності діалогів. Читаючи оповідання О.Генрі, усвідомлюєш як бавився автор у прозі, розважався працюючи на текстом. Текст заходить легко та невимушено настільки, що мозок не напружується, лиш відчутно приємний лоскіт в потиліці від сюжетів та розв'язок, а посмішка і захоплення від прочитаного не покидають вашого обличчя і свідомості. Звісно, не в останню чергу це є заслугою і перекладачки - Ольги Кожушко. Дякую! З усіх оповідань збірки я б не наважився виділити окремі, хіба що звернув би увагу на серію про шахраїв та авантюристів, якими, без сумніву захоплювався і сам автор. Чи може сам був одним із них в реальному житті?Дуже натурально описано їхні пригоди та шахрайства. Якщо ви ніколи не читали О.Генрі, то досить вірогідно що пасивно знайомі з його роботами. Адже, мало хто не бачив радянську екранізацію його оповідання "Вождь червоношкірих", – короткометражний фільм "Вождь краснокожих" (1962) реж. Леоніда Гайдая. Де малий шибеник виносив мозок героям акторів: Георгію Віцину та Алєксєю Смірнову, які викрали демона в образі дитини і намагалися отримати викуп від його батька. Що до романтичних натур, то і для них серед оповідань О.Генрі знайдуться милі і навіть мелодраматичні історії від яких мімішка хвилюватиме у грудях, чи навіть змусить проронити сльозу на останні рядки оповіданння. Такими є "Персики" і "Дари волхвів", і найкращий на мою думку - "Останній листок". Твори О.Генрі не можна не любити. Його оповідання і новели будуть актуальними завжди і всюди, де б і коли їх не перечитували!
Показати ще
Інші книги з цієї серії
Спіннер
Інші книги автора
Спіннер