Жінка та її «взаємини» зі світом — головна тема прози Ольги Кобилянської. Щасливо вийти заміж чи знехтувати особистим щастям заради мистецтва? Це та точка, у якій фокусуються пошуки в повісті «За ситуаціями» й новелі «Ідеї». Фатальний збіг обставин, містичні знаки й сеанси гіпнозу переплітаються з розмовами про народ і музику, вибір життєвого шляху і хаос жіночої душі, гроші і зраду в різних її варіантах. І ще — два чоловіки, між якими неможливо знайти рівновагу дівчині з химерним характером і екзотичним ім’ям Аглая-Феліцітас у світі, що вже відчуває на собі подих Першої світової війни. Достатньо буде й кількох сторінок, аби зрозуміти — те, як і про що пише Ольга Кобилянська близьке сучасним читачкам, так само як і жінкам минулого. І справді, мало є настільки обдарованих письменниць, чиї думки виходили б за рамки парадигми мислення певного часу і ставали універсальними для різних поколінь.
