Вісім день з життя Люлі

Книга «Вісім день з життя Люлі» — це збірка прози Олександра Кониського, видатного українського письменника, поета, громадського діяча й духовного просвітника. У творах ретельно змальований соціальний портрет різночинної інтелігенції кінця ХІХ століття, крізь який автор проникає в сутність людської природи. Його проза вирізняється тонким психологізмом, поетичним реалізмом і палким патріотизмом, а в стилістиці схиляється до етнографічно-побутової течії. Так на сторінках книги постають глибокі за своїми сенсами та емоційною тональністю художньо-документальні хроніки, в яких оживає дух минулої епохи.

- Передмова упорядниці Надії Бойко занурює в контекст прозової спадщини Олександра Кониського. Літературознавиця також доповнила текст вичерпними коментарями в розділі «Примітки».

- Розділ «Пояснення слів» інтерпретує значення рідковживаних та застарілих слів і виразів.

- Вибрані твори Кониського структуровано за жанрово-хронологічним принципом: роман, повісті, оповідання.

У виданні збережено мову автора, лексичні й синтаксичні особливості його рукописів. Орфографію та пунктуацію узгоджено із сучасним правописом. Збірка «Вісім день з життя Люлі» пропонує читацькій увазі зразки великої і малої прози Олександра Кониського та демонструє жанрово-стильові пошуки письменника. Ці тексти, різні за змістом і формою, об’єднує спільна тематика і проблематика: це історії про епоху формування української інтелігенції, зародження національної ідеї, початків жіночої емансипації. У романі «Боротьба» події розгортаються в провінційному містечку із символічною назвою Звіринець, що переживає глибоку етичну кризу і моральний занепад. Його жителі ведуть на позір інтелектуальні розмови і прикриваються гаслами прогресу, а насправді давно розкололися на тих, хто служить ідеї, і тих, хто служить вигоді. У жанрових рамках побутового роману Олександр Кониський показує, як гартувалася національна інтелігенція у випробуваннях громадського життя другої половини ХІХ століття. У своїх творах прозаїк вивів цілу галерею жіночих образів, психологічно правдивих та історично точних. Головна героїня повісті «Непримиренна» — волелюбна, сильна і водночас вразлива дівчина, яка в обставинах патріархального суспільства прагне самореалізації. Вільна людина, вона вперто долає упередження і стереотипи — і досягає своєї мети. У «Непримиренній» і в інших творах письменник творить образ «нової жінки», сучасниці, яка протистоїть консервативному ладу. Кониський говорить про ціну свободи, про рівні права обох статей як запоруку особистісного зростання людини в усі часи.

Упорядник - Надія Бойко.