Старе гніздо й молоді птахи

(01.01.1842) Василь Мова – український письменник, мемуарист, перекладач.

Справжнє прізвище Лиманський. Народився  на хуторі біля Солодкого Лиману неподалік Азовського моря. Навчався в Уманському окружному училищі, а потім – у Єкатеринодарській чоловічій гімназії. Вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету, а через два роки перейшов на юридичний факультет цього університету, де отримав ступінь кандидата права. Брав участь у громадському житті молоді, став членом харківської Громади.

Перший поетичний твір Василь опублікував у журналі «Основа» та цикл статей на захист поезії Т. Шевченка. Написав поеми «Троїсте кохання» і «Ткачиха»; цикл оповідань «Малюнки з натури», з яких до нас дійшло лише одне: «Три мандрівниці». Твори Мови-Лиманського друкувалися в галицьких газетах і журналах «Правда», «Діло», «Зоря», «Світ» та ін.

Помер письменник у 1891 році. Значна частина з написаного поетом була опублікована лише після його смерті, зокрема, драма «Старе гніздо й молоді птахи».