Санін

viola_books Володя повертається в рідне містечко, цим самим запустивши ланцюг непередбачуваних подій. 📖 На диво крута книга! Вона з серії «заборонена класика» тому очікувалось, що мене бомбитиме, а на ділі дуже сподобалось. Це так класно, коли не чекаєш, а історія приємно дивує. Цікавий парадокс: роман називається «Санін», але про самого героя майже нічого не розповідається. Він ніби, як центральний персонаж, який ниточкою об`єднує долі інших людей. Але і з того, що про нього відомо: я зрозуміла, як мені подобається Санін. Він нереально чарівний і розумний. Це нетиповий гедоніст, який загруз в розпусті. Юнак просто любить життя і не дозволяє іншим собі вказувати, як треба робити. Це людина, яка ламає чиїсь очікування, залежить від власного «я» і має свою думку. Чесний і не бачить сенсу лицемірити, як це роблять інші. Мені було цікаво читати його думки, слідкувати за життям Саніна і щиро надіюсь, що далі в нього все добре. В книзі щодо цього багато недомовленості. Не вистачило саме такої деталізації, бо сам Володя нереальний😍 І те, як він вчинив з К., не може не тішити (саме його доброта). Якби вона відпустила ті відчуття, могла вийти класна пара, жаль я їх шипперила. 📖 Ліда—сестра Володі. Спочатку мені сподобалась, але далі вивела конкретно. Я думала після того випадку вона або піде в монастир або стане гедоністкою. А на ділі гидота якась. Тобто аборт вона не хоче робити, піде топитися, а в результаті бере і вішає чужу дитину на іншого чоловіка. І при цьому робить з себе жертву. Змушує брата іти на дуель через себе, знаючи, що він може загинути. А коли той відмовляється, бо це реально дурість—влаштовує концерт. Мила моя, тобто він реально має жертвувати собою чи скоїти убивство, бо ти з кимось переспала? Тебе саму опісля того совість не їстиме? Настільки ця Ліда відразлива словами не передати, під кінець книги втратила все найкраще, що в ній було—Санін вірно підмітив. До речі, в романі було стільки неочікуваних смертей—Агата Крісті точно б оцінила) 📖 Іншим моїм улюбленим героєм став Юра. Такий собі «байронічний» юнак. Уловивши це з самого початку зрозуміла, чим закінчиться його історія.

Незвично цікавий і філософський твір, який містить досить революційні погляди на життя навіть на наш час. А що казати уже про сучасників письменника. Тому й не дивно, що він довгий час був заборонений. Головний герой Володимир Санін через певний час повертається додому, де своїм розміреним життям іде молодість його сестри та й інших знайомих. Тут панують старі порядки, де більше хвилюються за думку чужих людей, ніж за власне задоволення. І чи не єдиною людиною, яка по-справжньому мислить і говорить не те, що хочуть почути, а те, що насправді думається, є Санін. Людина, цінності якої зовсім не збігаються з загальноприйнятими, яка має власну думку, філософію і погляд на життя. Який пропагує життя у власне задоволення, а не закони суспільства. І як не дивно, часто до нього й прислухаються, адже він своїми поглядами ніби розкриває інший бік життя. На противагу Саніну в романі є ще молодий політик Юрій Сварожич, якого постійно діймають сумніви, який ніби і хоче досягти чогось великого, а з іншого його манить просте людське щастя. А насправді просто не знає, що робити зі своїм життям. Гедоніст і мученик сходяться в одній площині, де кожен несе свою мораль, свою ідею. Цікаво читати і порівнювати їх і спостерігаєти, як же розвиваються події надалі. Розчарую тих, хто чекає відвертих інтимних сцен та сильної пристрасті. Вони є, але це більше філософський роман, протистояння між власним задоволенням та моральними нормами суспільства