(13.03.1960) Юрій Андрухович — знаний український поет, прозаїк, перекладач, есеїст, один із засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку умовно називають "станіславським феноменом". Живе і працює в Івано-Франківську. По закінченні середньої школи Юрій Андрухович навчався на редакторському відділенні Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищих літературних курсах при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису "Перевал" (1991–1995). Співредактор "часопису текстів і візій" "Четвер" (1991– 1996). Віце-президент Асоціації українських письменників (1997–1999). У 1994 році захистив кандидатську дисертацію по творчості забороненого в радянські роки класика української поезії першої половини XX століття Богдана-Ігоря Антонича. Був лідером відомої поетичної групи Бу-Ба-Бу ("Бурлеск — Балаган — Буфонада"), яка об’єднала авторів з Києва (Олександр Ірванець), Львова (Віктор Неборак), Івано-Франківська (Юрій Андрухович). З 1991 року Юрій Андрухович почав публікуватися у літературних журналах України, а 1997 року окремими виданнями вийшли разом чотири його книги: збірка поезій "Екзотичні птахи і рослини", книга прози, до якої входили романи "Рекреації" і "Московіада", роман "Перверзія", який невдовзі став культовим, та книга есе "Дезорієнтація на місцевості". Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, навіть порівнюючи його за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Його твори перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами й мовою есперанто. Прозовий доробок письменника складається з романів: "Рекреації" (1992), "Московіада" (1993), "Перверзія" (1996), "Дванадцять обручів" (2003), "Таємниця" (2007). А також книг есеїв: "Дезорієнтація на місцевості" (1999), "Диявол ховається в сирі" (2006), "Лексикон інтимних міст" (2011), "Тут похований Фантомас" (2015), "Коханці Юстиції" (2018). Юрій Андрухович є лауреатом багатьох престижних літературних нагород. Зокрема літературної премії "Благовіст" (1993), премії Рея Лапіки (1996), Міжнародної премії ім. Гердера (2001), спеціальної премії в рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюк (2005), нагороди "За європейське взаєморозуміння" (2006), літературної премії Центральної Європи "Angelus" (2006), премії імені Ханни Арендт (2014) та Медалі Гете (2016) за видатні заслуги у галузі міжнародного співробітництва та поширення взаємодії між німецькою та українською культурами.