Увага! Суперобкладинки можуть мати незначні забруднення внаслідок зберігання.
Перший роман Юрія Андруховича, опублікований у 1992 р. Оповідка про початок 90-х і такий собі український варіант бразильського карнавалу — Свято Воскресаючого Духу, на яке потрапила компанія українських поетів. Роман «Рекреації» уже давно зайняв почесне місце в пантеоні сучасної української літератури. У ньому якнайяскравіше розкрився потяг автора до гротеску і фантасмагорії. Окрім роману до збірки увійшло ще 5 оповідань.
Ніна
27.07.2020
Дякую видавництву "Фабула" за оперативну та професійну роботу. Замовлення виконується швидко. Замовила книгу і на другий день вже отримала її.
Дякую, буду ренкомендувати своїм друзям та знайомим.
dante-kiev
14.12.2018
Я мало знайомий з творчістю «титана» українські сучасної літератури - Юрія Андруховича, хіба трохи з оповіданнями. Та єдиний роман, який я прочитав з доробку метра, власне і є - «Рекреації». Задоволення я отримав неспішно читаючи, і навіть місцями перечитуючи написане у творі, досить природнє. Та, як мені здалося, задоволення було відчутне, хоч і не в останню чергу завдяки майстерності перу автора, та в першу завдяки тому, що свого часу я теж «побував» на літературних «сходках», хочі і опосереднковано. «Форум видавців» у Львові та «Книжковий Арсенал» в Києві надають можливість для пересічних поетів і непересічних авторів вичавити в публічність свій талант, надихатися славою, чи хоча б випити/напитися з колєгами по цеху. Певні спогади навіюють як приємний сплін, так і нервовий флешбек від якого аж пересмикує…
Головне, чим мабуть ні з чим не сплутаєш Андруховича, так це його манера письма, характер та інтонації мови, якою він вимальовує образи та ситуації в романі. Він такий собі мальовничо-затяжний. Звісно до Забужко пану Юрію далеко, в хорошому сенсу. Письмо Андруховича приємне, майже відчутне на дотик. Ніби лоскоче пір'їною за вухом, або в штанях, кому як приємніше.
«Рекреації» - це фантазія, яка дуже близька насправді до реальності. Достатньо хоча б раз поїхати до Львова, Чернівців чи Станіславова та не просто потинятися, а потинятися в рамках якогось заходу, фестивалю, тематичного вікенду і т.п., як одразу потрапляєш до книги Андруховича як споглядач. А якщо тобі пощастило «потинятися» разом з якимось поетом-письменником-критиком, а ще краще побути ним, то звісно ти й сам одразу стаєш Хомським, в крайньому разі Дерешом чи Любкою. Про Жадана не скажу.
bidshumi
03.06.2018
Славнозвісний роман патріарха сучасної української літератури. Цікаво, що вже з самої назви випливає алюзія на історичну епоху дії книги. Рекреація може сприйматися як оздоровлення, відпочинок так і оновлення. Саме таким є свято Воскресаючого Духу, що на нього приїхали головні герої. Щось середнє між венеціанським та бразильським карнавалами, воно окреслює український дух на уламках імперії, що має відійти в минуле.
Дія відбувається у маленькому провінційному містечку Чортопіль. Четверо головних героїв навдивовижу колоритні особи - відомі та не дуже (але обов'язково талановиті) поети, кожен зі своїм характером, а поєднує їх бажання вільного життя у літературній справі та змога продемонструвати свої здібності перед публікою. За одну ніч карнавалу кожен з них потрапить в пригоду, що змінить уявлення про реальність світу та правильність свого життєвого вибору. Закінчиться ж все розіграшем режисера свята, ще одним другом четвірки героїв. Розіграшем, що міг бути і дійсністю. Ще одна алюзія на роки дії роману. Імперія доживає останні роки але не здається. КДБ все ще може бути за кожним кутком, підозрювати можна кожного і чим це закінчиться для українського поета, який надихає вільне студентське братство краще не думати.
Взагалі роман наповнений ремінісценціями, алюзіями, цитуваннями та аналогіями. Щоб все зрозуміти, необхідно мати величезний літературний досвід або прослухати лекцію про книгу. Та це є і плюсом - можна час від часу перечитувати та вловлювати нові нотки у прочитаному.
Книгу від "Фабули" доповнюють і оповідання із армійського минулого. Тут вони доповнюють ту атмосферу СРСР, що вона так невловимо існує в Рекреаціях.