Історія світової літератури знає не так уже й багато справжніх майстрів короткого оповідання. Серед них такі уславлені імена, як Антон Чехов, Акутагава Рюноске, Орасіо Кірога, Сакі, Стівен Кінг. Сюди ж із повним правом зараховують і Вільяма Сідні Портера, який обрав собі літературний псевдонім О. Генрі (1862–1910). Кожне його оповідання — лише кілька сторінок, та вони сповнені несподіванок і сюжетної дотепності, яскравих характерів, тонкого гумору і справжніх почуттів. Це воістину «найвищий пілотаж» літератури: досконала майстерність і життєва правда, простота й довершеність стилю, так би мовити, «в одному флаконі».
Олександр
24.03.2021
Книга сподобалось, читається легко. Ще хочеться відмітити якість самої книги вона на вищому рівні.
superadmin
25.01.2019
Відгук з інстаграму користувача @zoriana.kryzhanovych:
якщо ви не любите О.Генрі, значить ви не читали О.Генрі ?
якщо ви не знали, то О.Генрі майстер короткого оповідання. коли минулого року отримала його збірку, то спочатку пошкодувала, бо не читала оповідань. я ще ніколи так не помилялась??
.
в анатоції справедливо зазначено, що "кожне його оповідання — лише кілька сторінок, та вони сповнені несподіванок і сюжетної дотепності, яскравих характерів, тонкого гумору і справжніх почуттів."
і неможливо описати краще. улюбленні оповідання цієї збірки - "Персики" (безглуздо), "Споріднені душі" (кумедно), "Останній листок" (зворушливо). а всі інші теж цікаві, смішні і непередбачувані
з першої збірки, яку я читала минулого року, "Дороги, які ми вибираємо" від #видавництвознання улюблене оповідання "Через курєра" (дуже і дуже смішно)?
dante-kiev
16.10.2018
Збірка оповідань "Поросяча етика" - можна спіливо назвати The Best Of короля новел та оповідь О.Генрі. Адже, Вільям Сідні Портер (справжнє ім'я письменника) за своє життя написав 273 новел і оповідань... Повне зібрання його творів становить 18 томів!
Герої О.Генрі різноманітні: мільйонери, ковбої, спекулянти, клерки, пралі, бандити, фінансисти, політики, письменники, артисти, художники, робітники, інженери, пожежники — змінюють один одного. Оригінальність О. Генрі виявилася в блискучому застосуванні жаргону, гострих слівець і виразів, і в загальній колоритності діалогів.
Читаючи оповідання О.Генрі, усвідомлюєш як бавився автор у прозі, розважався працюючи на текстом. Текст заходить легко та невимушено настільки, що мозок не напружується, лиш відчутно приємний лоскіт в потиліці від сюжетів та розв'язок, а посмішка і захоплення від прочитаного не покидають вашого обличчя і свідомості. Звісно, не в останню чергу це є заслугою і перекладачки - Ольги Кожушко. Дякую!
З усіх оповідань збірки я б не наважився виділити окремі, хіба що звернув би увагу на серію про шахраїв та авантюристів, якими, без сумніву захоплювався і сам автор. Чи може сам був одним із них в реальному житті?Дуже натурально описано їхні пригоди та шахрайства.
Якщо ви ніколи не читали О.Генрі, то досить вірогідно що пасивно знайомі з його роботами. Адже, мало хто не бачив радянську екранізацію його оповідання "Вождь червоношкірих", – короткометражний фільм "Вождь краснокожих" (1962) реж. Леоніда Гайдая. Де малий шибеник виносив мозок героям акторів: Георгію Віцину та Алєксєю Смірнову, які викрали демона в образі дитини і намагалися отримати викуп від його батька.
Що до романтичних натур, то і для них серед оповідань О.Генрі знайдуться милі і навіть мелодраматичні історії від яких мімішка хвилюватиме у грудях, чи навіть змусить проронити сльозу на останні рядки оповіданння. Такими є "Персики" і "Дари волхвів", і найкращий на мою думку - "Останній листок".
Твори О.Генрі не можна не любити. Його оповідання і новели будуть актуальними завжди і всюди, де б і коли їх не перечитували!
Показати ще
