26.04.2023
Що читати
Події історико-пригодницького роману Василя Добрянського відбуваються в листопаді 1918 року — після підписання Комп’єнського перемир’я. Країни Антанти змушують Німеччину вивести її війська з України, й уряд гетьмана Скоропадського залишається сам на сам із більшовистськими бандами і монархічними рухами. Саме у цей час до каплиці на київській вулиці Інститутській, поруч із якою розміщувався гетьманський штаб, уночі хтось підкидає труп босого штабс-капітана. На пальці його ноги бирка з написом: «Власність гетьмана Скоропадського»…. Дивний «подарунок» гостро непокоїть оточення гетьмана та його розвідувальні служби, бо геть невідомо, що ховається за цією зухвалою акцією…
Політичні ігрища, протистояння розвідслужб західних держав, кримінальний світ тогочасного Києва, жорстокі злочини заради амбіцій, таємні заколоти, зрада в оточенні гетьмана… Певно, тільки колишній капітан київської поліції, досвідчений слідчий Клим Жеграй у змозі розібратися у цьому найзаплутанішому павутинні.
Читати повністю
Борис
10.12.2023
"Люди, які втратили власне обличчя, шукають його у кумирах". Ці та інші вислови можна знайти у книзі "Ніхто не скаже "Прощавай!"
Михайло
12.07.2023
Шановному авторові до відома: у романі згадується російський офіцер-інтендант у званні майор. Слід зазначити, що у травні 1884 року військове звання майор в Російській імперії було скасоване; всі майори, які перебували на службі та мали позитивну атестацію від начальників, були підвищені у званні до підполковників
