Лазарус. Змій

«Лазарус. Книга 2. Змій» містить майстерні ілюстрації Єлизавети Варави. Текст міського фентезі супроводжується позначками на полях, що заохочують зазирнути до частини «Історичні коментарі». Наприкінці ретродетективу читачі відшукають «Словник нечисті», у якому Світлана Тараторіна класифікує надприродних істот із міфів і легенд, серед яких зооморфи, потерчата й навіть татарські лісові духи.

Книга «Лазарус. Змій» — це альтернативно-історичне фентезі про Київ початку 20 століття від української письменниці Світлани Тараторіної. Слідчий Олександр Тюрин налагоджує життя. Та місто не знає спокою: упирі, вовкулаки, мавки та інші заклопотані справами нечисті, а революціонери будують нові плани. Відтак черговий ранок героя починається зі звістки про теракт на складах цукрового магната. Межа тримається в хиткій рівновазі взаємин надприродних істот і людей, однак на Імперію сунуть зміни… Тим часом докторка Василина Айвс намагається зупинити таємничу епідемію, а вовкулака Парфентій Топчій повертається до своєї зграї, де йому аж ніяк не раді. Світ кипить і змінюється, чекаючи на відродження могутнього Змія… Романом «Лазарус. Змій» Світлана Тараторіна продовжує історію, що підкорила серця українських читачів. Письменниця не планувала другу частину. Та публіці настільки припали до душі Олександр Тюрин, Василина Айвс і Парфентій Топчій, що не залишалося інших варіантів, крім як знову творити історію в химерному сетинґу. Надворі — буремний 1917 рік. Тюрин отримав підвищення й, намагаючись отямитись від похмілля живим соком на сухому варенні, споглядає за великим стовпом диму з Деміївки. Чергова політична змова проглядається в конфліктах між нечистю й людьми. У теракті проти цукрозаводчика Бобринського поліція знову звинувачуватиме надприродні створіння, виставляючи їх затятими лиходіями. Відтак Тюрин мусить братися за справу, але в роботі він не буде собою колишнім. З невідомих причин, у стародавній печері Змія Олександр став гомосапієнсом.