Коли ми вірили в русалок

Книга «Коли ми вірили в русалок» — це емоційна історія від американської письменниці Барбари О’Ніл, у якій авторка осмислює силу сестринського зв’язку.

Кіт — лікарка відділення невідкладної допомоги, життя якої видається абсолютно звичайним. Та доля готує для жінки шалене потрясіння. У новинах про пожежу в Новій Зеландії вона бачить вперту й виразну постать Джозі — її рідної сестри, загиблої п’ятнадцять років тому в теракті. Приголомшена Кіт рушає у божевільну подорож, щоб викрити приховану правду про сімейні узи, секрети й травму, закарбовану в минулих літах. Сестри були настільки близькими, наскільки це узагалі можливо. Утім, сталося немислиме: одна з них загинула у теракті. Такою є реальність, з якою довгі роки намагалась жити Кіт — каліфорнійська серфінгістка, що проводить ночі на довгих лікарняних змінах. Наприкінці однієї з них жінка помічає у новинах обличчя загиблої Джозі. Кіт намагається переконати себе, що це тільки марення. Та збентежена матір телефонує їй, адже теж побачила приголомшливий репортаж.

У романі «Коли ми вірили в русалок» Барбара О’Ніл розгортає драму дівчат, що пережили неосяжне лихо. Звістка про Джозі стає щастям для Кіт, а водночас змушує почати пошуки сестри. Мандри Новою Зеландією перетворюються на справжній виклик для героїні, демони минулого якої вириваються назовні й прирікають зіткнутися з усіма страхами. Сестрам належить відшукати сили на відновлення та зцілення незагоєних ран пережитого. Та чи живе надія у реальності, яка завдала так багато болю?

Переклад - Анастасія Прокопенко.