Іван Котляревський. Вибрані твори

До збірки увійшли два твори Івана Котляревського. У бурлескно-травестійній поемі «Енеїда» відомий сюжет Вергілія переноситься в українське середовище: троянці постають козаками, а античні боги й герої діють у світі рідних звичаїв і побуту.  П’єса «Наталка Полтавка» розповідає про дівчину, яка прагне зберегти вірність коханому попри бідність, тиск матері та вигідне сватання. «Енеїда» отримала однойменну мультиплікаційну екранізацію у 1991 році. «Наталка Полтавка» стала основою першої української кіноопери 1936 року і має ще дві кіноадаптації 1937 і 1978 років.

«Енеїда» перетворює античну мандрівку Енея на комічну історію з українськими реаліями. За пригодами троянців постають картини свят, застіль, військового життя, суспільних порядків і людських вад. Гумор і перебільшення автор використовує, зокрема, для висміювання хабарництва, користолюбства, пихи та несправедливості. У «Наталці Полтавці» в центрі історії вже не пригодницька мандрівка, а вибір між почуттями та життєвими обставинами. Герої говорять простою народною мовою, а пісні стають частиною дії та допомагають розкрити їхні характери. Ці два твори показують, як Котляревський використовував українську розмовну мову в поезії та театрі.

Іван Котляревський — український письменник і драматург. Перші три частини «Енеїди» надрукували 1798 року без його відома, а повний текст із шести частин вийшов у 1842, уже після смерті автора. «Наталку Полтавку» Котляревський написав для Полтавського театру, яким керував. З цими двома творами пов’язують початок нової української літератури й драматургії.