Епоха невинності

Чи планується додрук?

Класичний роман. Хотілося чогось вікторіанського, справжнього англійського роману. Але у видавництві “Фабула” вийшов відомий роман Едіт Вортон, який приніс авторці Пулітцерівську премію. Вибір був простий - треба читати. Тим паче, що він, забігаючи наперед, виявився дійсно у дусі класичних англійських романів. Книга переносить нас у 1870-ті роки, Нью-Йорк, місцева аристократія, що є нащадками англійської аристократії, героїв Війни за незалежність та перших губернаторів. Всі високошановані родини, які спілкуються у своєму невеликому світі, живуть за рахунок великих сімейних статків та не підпускають до себе жодної випадкової людини. Чоловіки тут займаються юриспруденцією, а простіше кажучи формально є працівниками у юридичних фірмах та не надто перепрацьовують, за жінками залишається облаштування сімейного життя, організація званих обідів. І абсолютно всі дотримуються неписаного етикету, за дотриманням якого слідкують найстарші члени родин, які є свого роду старійшинами-ватажками. Охарактеризувати це як невинність можна лише з першого погляду. Далі йдуть такі епітети як консерватизм, а потім і лицемірство. Життя головного героя Ньюланда Арчера вже було розписане до його народження. Жодні експромти чи надмірні побажання не враховувались. Та і йому це все подобалось, тим паче, що заручився він з однією з найвродливіших жінок зі свого кола - Мей Велланд. Все мало йти згідно із планом – сім’я, звані обіди, вечори в опері або клубі, діти, тиха старість. Та от сталась несподіванка, в Нью-Йорк прибуває кузина Мей - Еллен Оленська, що втекла від свого чоловіка, який ставився до неї жорстоко та ображав її. І Ньюланд закохується у неї. Він готовий все покинути тільки би бути разом з нею. Ось тут уже проявляється все лицемірство того суспільства – Оленська вже вважається із заплямованою репутацією, і неважливо які там стосунки із чоловіком. Звичайно, ніхто ні про що не говорить, жодних звинувачень чи пояснень. Цікаво спостерігати за зміною уявлення про щастя та життя суспільства головного героя, розчарування у Мей, та, зрештою, погодження із своєю долею та сімейними обов’язками. Надзвичайно є цікавим останній розділ, де можна дізнатись, що сталося з героями через багато років та як склалося життя. Завжди хочеться про це прочитати у кожному романі, що читаєш. Тут же авторка дала таку змогу. Багато із проблем цього роману можна накласти на сьогодення. Хіба мало у нас осудів та пліток за спинами, коли при зустрічі всі поводяться як найкращі друзі? На те він і класичний роман – актуальність його залишається незмінною. P.S. Кілька слів про видання - чудова обкладинка, хороший шрифт, ляссе. Просто приємно взяти в руки та читати. Хотілось би знати чи переклад з англійського та з якого видання, оскільки цього не вказано. P.P.S. Відгук зроблено для челленджу #ФабулаКнигоманія2017, #ФабулаКнигоманія2017_7 Класичний роман

Америка - місце можливостей і відсутні обмеження для досягнення мети? У Новому світі можливо зробити все, не зважаючи на правила? Думаю, що Ньюланд Арчер розчарував би своїми відповідями у його 70-х роках ХІХ століття було важливо, який одяг на тобі, коли будеш вечеряти, а коло спілкування передається від дідів до внуків. Де жінка має сидіти вдома, вишивати і шити. Мовчати і усміхатися, коли чоловіки розмовляють про політику і не дай Боже захотіти їй розвестися із чоловіком. Осуд своєї сім'ї гарантований, коли виходиш із правил і прийнятих рамок. У книжці, Еллен і Мей - дві яскраві протилежності у епохі невинності Нью Йорка. Еллен - яскрава, зі своєю думкою і силою цю думку донести до суспільства, яке не хоче ні чути, ні бачити. Мей - чарівна дівчина, яка знає, що потрібно робити жінці і як думати, щоб бути ланкою у своєму колі спілдкування. А Арчер, як маятник між ними. Мей він вибрав через те що вона ідеальна представниця Нью Йоркської аристократії. А Еллен - жива, емоційна зі своїми думками і силою приймати свої рішення. І Арчер, який має прийняти рішення. Анотація обіцяє нам історію кохання графині Еллена і Арчера. Спершу я злилася, що "спойлер" на палітурці книжки, а потім сторінку за сторінкою читаючи, - я все чекала коли ж... Взагалі, я люблю такі романи і "Епоха невинності" сподобалася, думаю, що з авторкою потрібно продовжувати знайомство. І особливо, порадувала якість книжки - дуже красиво оформлена)