Дівчина з крамнички

Книга «Дівчина з крамнички» — це психологічна драма, що тяжіє до соціальної сатири на конформізм. Роман сучасної японської письменниці Саяки Мурати, авторки бестселерів і лауреатки чисельних літературних премій, спонукає до глибоких рефлексій про вплив конфлікту між особистим комфортом і суспільним тиском на особистість й змушує замислитись над правом людей на інакшість й індивідуальність. У центрі сюжету постає Кейко, працівниця крамниці товарів найпершої потреби. Персонажці тридцять шість, і вона повністю задоволена своїм безтурботним життям. Утім, інші вважають, ніби Кейко глибоко нещаслива і їй потрібно терміново припинити бути собою — дивакуватою, наївною фантазеркою, — щоб врешті знайти гідного чоловіка й побудувати сім'ю. Але чи цікавить це саму головну героїню? Та, що не дотримується соціального сценарію для жінок У книжці «Дівчина з крамнички» Саяка Мурата занурює публіку в щодення панни Кейко, яка знайшла сенс і спокій у чітких правилах роботи комбіні «Смайл-март» — невеличкого японського магазину з найнеобхіднішими товарами. Персонажка присвятила цьому місцю вісімнадцять років буття, і вона не збирається щось змінювати. Через це головна героїня опинилася під моральним тиском родини, колег і навіть близької подруги, адже всі переконані: Кейко мусить виглядати нормальною, себто бути як усі. Поступово співіснування з очікуваннями оточення стає нестерпним. Гадалося б, щоб змінити ситуацію, персонажка просто має вийти із зони комфорту й сфокусуватися на особистому житті. Одначе героїня понад усе прагне залишитися собою, не підлаштовуючись під незрозумілий їй сценарій буття.

Сучасна японська проза про нейровідмінність. Стигма «не така, як всі» створює «незручність» для інших чи для людини, якій доводиться існувати з цим ярликом? Чому світ лякає тільки одна згадка про нейровідмінність, чому знецінення унікальності стає нормою для нібито свідомих, емпатичних особистостей? Як вони тлумачать невидиму гідність «простої» праці? Саяка Мурата глибоко осмислює природу лицемірства, подвійних стандартів та упереджень крізь багатошаровий у своїх ідеях текст, що є міксом соціальної критики й тихої меланхолії. Порушуючи низку гострих тем, письменниця доповнює їх зворушливими й дотепними епізодами, чим пропонує читачам коротку, але сповнену сенсами історію про мрійницю Кейко. 

Переклад - Дарина Павлова.