Червоне і чорне

(20.05.1799—18.08.1850) Оноре де Бальзак — видатний французький письменник, один із засновників реалізму в європейській літературі. Народився в Турі, в родині селянина з Лангедоку. У 1807—1813 роках навчався у Вандомському коледжі, в 1816—1819 — у Паризькій школі права, одночасно працював у нотаріуса писарем. Однак незабаром відмовився від юридичної кар’єри і присвятив себе літературі. Після 1823 року Бальзак, наслідуючи літературну моду, опублікував кілька романів під різними псевдонімами в дусі "шаленого романтизму", які пізніше сам називав "справжнім літературним свинством". Лише в 1831 році у письменника виник задум "Людської комедії" — величезної серії романів і повістей, що змальовують картину життя сучасної Франції. Бальзак вважав, що "Людська комедія" повинна стати художньою історією Франції — такою, якою вона стала після Великої революції. Цій праці письменник присвятив усе подальше життя. А іронічні "Бешкетні оповідання" писалися під час перепочинку між великими та серйозними романами протягом цілих п’яти років і користувалися величезною популярністю у читачів. Ще за життя Оноре де Бальзак набув репутації одного з найвидатніших прозаїків 19 століття, а його книги вплинули на творчість таких великих письменників, як Чарлз Діккенс, Федір Достоєвський, Еміль Золя та Вільям Фолкнер. Фабула представляє роботу Оноре де Бальзака "Пустотливі оповіді", що була видана українською та російською мовами.