Червона пам’ять. Як проживали, пам’ятали й забували Культурну революцію в Китаї

Тринадцятирічна хунвейбінка насолоджується своєю великою пригодою і бореться із сумнівами. Композитор, якого режим змусив замовкнути, перед лицем смерті вирішує передати досвід того лихоліття. Студент-ідеаліст стає «розпорядником трупів»... З часів Культурної революції минуло понад 50 років, однак її шрами досі лежать на серці китайського суспільства і душах громадян. Приїхавши в Пекін, кореспондентка Guardian Таня Браніґан усвідомила, що те жорстоке і буремне десятиліття до сьогодні скеровує і формує країну. Однак офіційна цензура й особисті травми породили національну амнезію: пам’ять про Культурну революцію оприявнюється передовсім у білих плямах і за мовчуваннях. У «Червоній пам’яті» Браніґан досліджує історії тих, хто намагається розібратися зі спадщиною тієї доби, бо прагне чи боїться її повернення. Що відбувається із суспільством, коли ти більше не можеш довіряти найближчим людям? Що відбувається з теперішнім, коли минуле ховають, експлуатують чи переписують? І як жити далі, коли найгірше залишається позаду?

Переклад - Ярослава Стріха.