Цього разу початок тижня останнього місяця осені пропонуємо розпочати з надзвичайно цікавою книжкою
Кріса Скіннера “Людина цифрова”. Книжка буде корисною для фінансистів, економістів і бухгалтерів, бізнес-аналітиків, фахівців з Фінтех і блокчейну. Для всіх, хто цікавиться нової цифрової реальністю і тим, що вона робить з економікою, державою і людською природою.Скіннер розповідає про еволюцію фінансового сектора від давнини до нинішньої цифрової революції і пояснює, які структурні зміни тягнуть за собою онлайн-торгівля, електронні транзакції, мобільні гаманці, цифровий «слід», торгові платформи і майданчики, зростання FinTech. Він пророкує падіння традиційних банків і закликає переосмислити свою ділову практику, адаптувавши її до нових учасників ринку і нових технологій: від штучного інтелекту до блокчейну і DLT.
-
Гроші — як секс, релігія чи політика: про них не прийнято говорити відкрито. Однак саме ці незручні теми визначають наше життя, а гроші — в основі кожної з них. Походження грошей відбиває походження людства. Як ви незабаром переконаєтеся, в історії людства було три великі революції: спочатку утворилися людські спільноти, далі — цивілізації, потім — промисловість. Нині ми переживаємо четверту велику революцію, а в недалекому майбутньому настане і п’ята. І кожна революція, зі свого боку, створює революційні зміни у сфері обміну грошима і цінностями. Ось чому нам важливо міркувати про минуле, аби зрозуміти сьогодення і спрогнозувати майбутнє. Аби вмістити усе це в контекст, слід спочатку поговорити про походження людини.
-
Одночасно з революцією в історії людства відбувається еволюція діджиталізації. Цифрове людство з’явилося не протягом однієї ночі, а формується останні 70 років. Наприклад, чимало людей ще 10 років тому активно обговорювали Web 2.0, інтернет другого покоління. Я цікавився технологіями все життя і вважаю, що ми переживаємо четвертий етап технологічної еволюції. Цифровий 4.0, якщо хочете. Нарівні із розумінням людства, що переживає цифрову трансформацію, важливо розуміти витоки, шляхи виникнення й розвитку цієї трансформації.
-
Витоки Всесвітньої павутини сягають епохи конструювання перших комп’ю терів. Я не буду детально розмірковувати про це, бо, сподіваюся, ви бачили фільм «Гра в імітацію» з Бенедиктом Камбербетчем у головній ролі, що зіграв Алана Тюрінга. Дія фільму розгортається в роки Другої світової війни. Саме тоді Тюрінг взявся розшифрувати код «Енігми» (хоча поляки заявляли, що зламали його десятьма роками раніше). Війни часто є двигуном прогресу. Просто пригадайте проєктування і розроблення повітряного транспорту в роки Першої і Другої світових воєн. Друга світова посприяла і розвитку обчислювальної техніки.
-
Теодор незабаром захоплюється Самантою — голосом, яким говорить його OS1. Вони починають все більше часу проводити разом, поступово зближуються і нарешті закохуються одне в одного. Усвідомивши, що закоханий в операційну систему, Теодор відчуває і величезне щастя, і сумніви. Саманта володіє потужним штучним інтелектом, тому їй вдається допомагати Теодору так, як інші не можуть. Але як вона допоможе йому побороти внутрішній конфлікт, цю любов до машини? Звучить безглуздо? Не дуже. Імовірно, Саманта з’явиться в найближче десятиліття і до 2030-х років буде володіти суперінтелектом
-
Що ми будемо робити? Я спробував відповісти в першому розділі: ремонтувати роботів, створювати системи нового покоління, змінювати світ на краще, обслуговувати наші космічні апарати. Усе це скидається на наукову фантастику, але, повторюся, чимало ідей із науково-фантастичної літератури перетворилися на наукові факти. Насправді британські автори, які жили у Вікторіанську епоху, писали моторошні антиутопії з тієї самої причини, з якої ми сьогодні знімаємо фільми про суворе й небезпечне майбутнє: тема продається. Люди бояться змін, а суть майбутнього — постійні зміни.
-
Фінансові ринки множаться на очах: кредитні торговельні майданчики, платіжні торговельні майданчики, майданчики позикових капіталів тощо. Уявіть, що такий ринок — це східний базар. Тут яточники зустрічаються з потенційними клієнтами, і цифрова версія такого ринку дуже приваблива для численних Фінтех-стартапів, оскільки тут можна відкрити «ятку», яка має шанс перетворитися на велике Фінтех-підприємство на зразок Stripe і Square. Банкам притаманний інший підхід. Ліцензії, видані регулятором, дають їм право на володіння такими ринками, на створення простору для нових гравців і на допуск стартапів до цих ринків. Банк як власник ринку не забезпечує постачання товару і не відкриває ятки. Він просто надає простір, де торговці пропонують свої товари і послуги, і може стягувати з них платню за право вести справи в цьому просторі. Це вдалий простір.
-
Якщо вам не довелося послухати промову Енді Халдейна, головного економіста і виконавчого директора з монетарного аналізу і статистики Банку Англії, то ось його головна думка: у найближчі кілька десятиліть людей замінять роботи. Халдейна цитували всі провідні видання передусім тому, що у своїх прогнозах він ґрунтувався на дослідженнях, проведених Банком Англії. Згідно з ними, більшість менеджерів, клерків і робочих втратять роботу: на зміну їм прийдуть роботи. У Великій Британії стане на 15 млн безробітних більше, а в США — на 80 млн. Імовірність повного зникнення бухгалтерів — 95 %, а перукарів — лише 33 %. Під загрозою всі професії — навіть творчі, пов’язані з дизайном, мистецтвом і музикою.
