Усе рухається або стримується чотирма простими законами Всесвіту. Від раптового розширення хмари газу до охолодження розпеченого металу. Написана Пітером Аткінсом, одним із провідних авторитетів у галузі термодинаміки у світі, книга
"Чотири закони, що рухають Всесвіт" є потужним та компактним науково-популярним пояснення, що таке ці чотири закони та як вони працюють, використовуючи доступну мову та практично не використовуючи математику.
-
Класична термодинаміка — це розділ термодинаміки, що виник протягом XIX сторіччя, ще до того, як усі переконалися в реальності атомної будови речовини. Вона ґрунтується на вивченні взаємозв’язків між об’ємними (макроскопічними) властивостями матерії. Класичною термодинамікою можна займатися, навіть якщо ви не вірите в існування атомів
-
Наприкінці XIX сторіччя, коли більшість науковців визнали, що атоми — це реальне явище, а не просто засоби обліку, виникла версія термодинаміки під назвою статистична термодинаміка. Її завданням було вивчати об’ємні властивості речовини з погляду атомів, з яких вона складається.
-
Основну концепцію статистичної термодинаміки — об’єкт нашого інтересу в цьому розділі сформулював Людвіг Больцманн (1844–1906) наприкінці XIX сторіччя. Це було незадовго до того, як він покінчив життя самогубством, через те що більше не зміг терпіти тягар незносного протистояння своїм ідеям із боку колег, які вважали ідею атомної будови речовини непереконливою.
-
Одна з найпростіших систем, яку можна уявити в цьому контексті,— це досконалий (або так званий ідеальний) газ.
-
Кожна швидкість відповідає певній кінетичній енергії, і тому розподіл Больцманна можна використовувати для представлення розподілу молекулярних швидкостей через розподіл молекул за їхніми можливими перехідними енергетичними рівнями, а також щоб пов’язати цей розподіл швидкостей з температурою
-
Зазвичай перший закон термодинаміки вважають найлегшим для розуміння і засвоєння. Своєю суттю він розширює зміст закону збереження енергії, вказуючи на те, що енергію не можна ані створити, ані знищити.
-
Робота — це фундаментальна опора термодинаміки й, зокрема, першого закону. Будь-яка система спроможна виконувати роботу. Наприклад, стиснута чи розтягнута пружина може виконувати роботу.
